Китай – одна з найзагадковіших та найдавніших цивілізацій. Його народу належать патенти на геніальні винаходи, якими людство користується досі. Представники стародавнього китайського народу вперше почали виготовляти шовк, папір, фарфор.
Вони ж уперше навчилися бурити та добувати газ, який використовували для палива. Більше того, ця країна славиться найдовшим річковим каналом у світі – Великим Китайським Каналом, і звичайно – Великою Китайською Стіною. Але винахідливий і працьовитий народ не вгамовується – кілька десятків років тому їм вдалося побудувати найдовше пустельне шосе у світі.
Пустеля Такла-Макан
Щоб зрозуміти, у чому вся суть цього досягнення, варто дізнатися, в яких умовах відбувалося будівництво шосе. А воно велося під променями палючого Сонця серед дюн однієї з найбільших піщаних пустель світу – Такла-Макан. Пустеля розташувалася у країнах Китаю і зайняла приблизно 337 600 км2 , що збігається з площею Німеччини (357 578 км2).
Довжина її складає близько 1500 км, ширина – 650 км. Китайці називають її “морем смерті”. І сама назва, за однією з версій, означає «хто піде, той не повернеться».
Все тому, що природні умови Такла-Макан надзвичайно суворі. У літній період температура повітря піднімається до +40°С і вище, піски розжарюються до +100°С.
Річна кількість опадів не перевищує 50 мм, тому Такла-Макан цілком може «нагородити» піщаними і пиловими бурями. Як можна було здогадатися, флора і фауна пустелі досить бідні.
Якщо і є в Такла-Макан щось живе, то воно розташоване неподалік від вод єдиної річки Хотан, яка є притокою Таріма. Іноді тут можна зустріти антилоп, тушканчиків, зайців, диких верблюдів, піщанок, змій та ящірок, але основна частина пустелі практично безлюдна.
Супутникове зображення Такла-Макана з NASA World Wind
Це, безумовно, одна з найжорстокіших пустель світу. Однак Такла-Макан не стала перешкодою для китайців, які у 1995 році провели нею Таримське шосе. Як його будували та навіщо?
Історія Таримського шосе
Будівництво розпочалося ще 1993 року. Загальна довжина шосе склала 552 км, з яких 446 км пролягають уздовж суворої пустелі Такла-Макан. Саме ця особливість робить її найдовшою трасою цього типу.
Для здійснення такого проекту владі довелося витратити близько 14 млн доларів на кожен кілометр дороги. Перемагаючи спеку та жахливі піщані бурі, робітники завершили будівництво шосе до 1995 року. Однак згодом було помічено, що дорогу сильно замітає піском.
Грандіозна будова опинилася під загрозою зникнення – пустеля Такла-Макан хотіла поховати під своїми пісками сліди людського вторгнення на її територію. Це дуже ускладнювало рух трасою.
Щоб уникнути поховання траси, інженери вдалися до іншої хитрощі. Вони вирішили посадити вздовж неї дерева та чагарники, які стримуватимуть настання дюн. Однак ці рослини мали вижити в подібних суворих умовах.
Після майже п'яти років випробувань експерти склали список рослин, здатних вижити в пустелі Такла-Макан. До них, у тому числі, віднесли вербу та саксаул. У 1996 році ці рослини висадили на відрізку вздовж дороги, завдовжки 6 км.
Через 2 роки зелену ділянку розширили до 30 км. А 2003 року проект офіційно затвердили на державному рівні. Щоб поливати ці рослини, китайські інженери вигадали унікальну широкомасштабну систему штучного зрошення.
Для цього довелося прорити свердловини до водоносного шару, який розташувався на глибині понад 100 метрів. Воду рослинам доставляють спеціальні насоси. Склад цієї води дуже багатий на різні мінерали, проте зелені насадження виявилися вкрай невибагливими і змогли вижити.
Ширина смуги посаджених рослин становить близько 70 метрів, а загальна площа рукотворного пустельного саду перевищує 3000 га. Таким чином, 400 км шосе захищене від пісків деревами та чагарниками – неймовірне досягнення!
Звичайно, для нормального функціонування даної системи хтось повинен за нею постійно доглядати. Тому через кожні 4 км біля траси можна зустріти спеціальні станції, на яких працюють близько 100 робітників, які обслуговують зрошувальну систему. Також уздовж траси були збудовані заправні станції та невеликі дорожні ресторани.
То навіщо було зроблено така трудомістка робота? Шосе проходить між двома містами – Мін-Фін та Лунтай. Тепер пустелю можна подолати лише за один день – це велике досягнення, але створення траси мало іншу мету.
Цей проект здійснювався з метою видобутку нафти та газу з Таримського нафтогазоносного басейну. Він містить близько 30% від усього видобутку вуглеводневих корисних копалин Китаю. Вперше це родовище було відкрито в середині 20-го століття минулого століття, проте через відсутність сучасної техніки китайцям не вдалося реалізувати потенціал цієї знахідки.
Протягом кількох років фахівці досліджували область, нарешті 1989 року було запропоновано побудувати трасу для транспортування нафти. Так і з'явилось Таримське шосе.
Источник: zefirka.net
