Якось успішний ювелір з Йоркшира змінив дорогоцінні камені на знайдені в антикварних магазинах і секонд-хендах потерті часом плюшеві штори, льняні наволочки, простирадла з бязі, вінтажні бабусині весільні сукні, а незабаром на його ювелір.
Через кілька місяців світові з'явився лялькар-вигадник, а у його прізвища виникла приставка «Містер», як прагнення наголосити, що майстер, який працює в такій жіночій сфері, як шиття — чоловік.
Творчість Містера Фінча носить мотиви натхнення природою та британського фольклору, народжуючи цілий світ сюрреалістичних істот, дивних та прекрасних одночасно. Лебеді з жовтими зірками на довгих шиях, сови з задумливими очима, ганчір'яні натуралістичні поганки та мухомори на тонких ніжках, величезні ганчір'яні лисиці, птахи та метелики. Також воно нагадує твори Льюїса Керролла, а деякі можуть знайти зв'язок із «Перетворенням» Франца Кафки.
Своїх надприродних звірів майстер виготовляє у робочій студії самостійно, поодинці. Більшість із них зроблено в техніці «горищної іграшки» — за допомогою акварельних фарб англієць штучно старить і без того старі тканини, плями та розлучення, що з'являються на поверхні, імітують бруд, вогкість, сліди від перебування у вигаданих колишніх власників. Ще одна данина старовині — великі стібки товстої суворої нитки, що ніби латають неіснуючі потертості і дірки на тільцях і лапках тварин. При пильному погляді на героїв Містера Фінча виникає дивне відчуття, що колись вони справді були живими.
Коментар від самого майстра:
— Комусь може здатись, що я своєю творчістю несу негатив. Готовий із цим посперечатися. У багатьох із нас у дитинстві були іграшки. Згодом вони постаріли, їх викинули. Я лише намагаюся відродити у людях спогади про минулі роки. Зношені тканини допомагають мені у цьому. Адже вони теж мали свою власну історію. І вона має продовжуватися.
Источник: zefirka.net
