З одного боку це може здатися якоюсь традиційною фішкою з давніх часів, а з іншого боку за старих часів нічого не робилося просто так і всьому було корисне пояснення.
Так навіщо так загинали кінчики взуття
Вважається, що гостре взуття з'явилося десь у країнах буддійсько-ламаїстського штибу. Приблизно в той же час дивакуваті черевики стали носити в Індії, Монголії, Калмикії та Бурятії. Згодом взуття проникло на Близький Схід, а також до Єгипту. Поширення незвичайних черевиків було продиктовано насамперед міркуваннями практичності. У той час загнута шкарпетка не давала потрапляти в черевики зайвому піску.
Цікавий факт: дослідник Вольфганг Брун у своїй праці «Історія костюма від давнини до наших днів» стверджує, що гострі черевики на м'якій підкладці були вигадані саме в Індії, насамперед буддистами. Нібито такі черевики майже псували траву. Крім того, на них вішалися дзвіночки, щоб відлякувати від комах і дрібних гадів, що йде в дусі буддизму.
Є ще версія, яка мені видається сумнівною. Пишуть, що спочатку, гострокінцеві черевики носили представники кочових народів, побут яких нерозривно пов'язаний з використанням коней і як наслідок – стремен. Цілком очевидно, що взуття з гострим носом дозволяє краще триматися на коні, а також швидше та простіше потрапляти ногою в стремено. Звісно ж, носили такі черевики переважно представники військової аристократії, а також просто багатії. Біднякам подібні черевики були без потреби. Бо насамперед це було взуття кавалеристів.
Примітно й те, що згодом гострокінцеве взуття із загнутими носами потрапить на Балкани, а вже звідти просочиться на всю Європу. Згодом чудові загострені черевики носитимуть і європейські дворяни, а також лицарі. Захопить мода на дивне взуття та територію Русі, про що свідчать деякі гравюрні зображення.
Источник: zefirka.net
