Ничейна земля – територія, яку не поширюється суверенітет жодної держави у світі. Колись неподіленими були цілі континенти, проте з часів географічних відкриттів та європейської колонізації таких регіонів на планеті залишилося лише п'ять. Що це за території та чому вони залишилися безхазяйними?
Бір-Тавіль
Клапан землі площею 2060 км², розташований на кордоні між Суданом і Єгиптом. Хоч як це дивно, обидві держави рішуче відмовляються від володіння Бір-Тавілем, намагаючись зіпхнути непотрібну землю одна одній.
Підвішеним станом регіон завдячує колоніальній політиці Великобританії, яка володіла в XIX столітті обома африканськими країнами. У 1898 році англійці розділили кордон Єгипту і Судану по 22 паралелі.
Однак у 1902 року Англія в односторонньому порядку присудила Бір-Тавіль Єгипту, інший регіон, трикутник Халаїба, вручила Судану. Єгиптяни прийшли в сказ: колись належав їм трикутник багатий на нафту і родючі землі, а Бір-Тавіль – це пустеля.
1995 року, після довгих прикордонних сутичок, єгипетські війська забрали трикутник Халаїба назад, а Бір-Тавіль повернули Судану. Однак регіон виявився нікому не потрібним. Сьогодні він залишається незаселеним, жити там просто небезпечно.
Горня Сіга
Густо поросла лісом безхазяйна земля, розташована на перетині кордонів Сербії та Хорватії, займає всього 7 км.
Безгоспним регіон став після розпаду Югославії. З тих пір між країнами, що отримали незалежність, не вщухають територіальні суперечки. Від Горня Сіга відмовляються, щоб не втратити права на більш ласі спірні землі.
У 2015 році чеський активіст Віт Едлічка створив там віртуальну державу Ліберленд, а пізніше роздав громадянство понад 30 мешканцям із різних країн. Щоправда, хорватські та сербські прикордонники туди нікого не пускають, і територія продовжує пустувати.
Антарктида, Земля Мері Берд
Антарктида, згідно з конвенцією від 1959 року, визнається надбанням громадськості та нейтральною територією. Там дозволено лише наукову діяльність. Однак багато країн висувають свої претензії на Антарктику. Якщо конвенцію скасують, континент просто розтягнуть шматочками.
Осібно стоїть земля Мері Берд – сектор між 103 ° і 158 ° західної довготи. В 1951 Японія відмовилася від територіальних претензій на цей регіон, і він залишився єдиною, по-справжньому, «нічийною землею».
Втім, у секторі розташовані дві занедбані наукові станції – американська “Берд” та російська “Російська”. Обидві сторони натякнули, що у майбутньому готові посперечатися за належність сектору.
Західна Сахара
Регіон площею 266 800 км² можна порівняти з територією Нової Зеландії, Італії або Великобританії, і знаходиться на північному заході Африки. Незважаючи на те, що 96% області покрито пустелею, Західна Сахара багата на нафту, залізо і фосфорити, тому за неї ведеться відчайдушна боротьба між сусідніми країнами.
Найбільш спекотне протистояння ведуть Марокко та самопроголошена Сахарська Арабська Демократична Республіка (САДР). Останню активно підтримує Алжир.
Винуватцями конфлікту стали іспанці, які контролювали територію до 1976 року. Йдучи додому, Іспанія не вирішила, кому належатиме покинута колонія.
Риф Скарборо
Два острівці в Південно-Китайському морі площею 150 км. Багаті нафтою та газом, а тому стали предметом суперечки Китаю, В'єтнаму, Філіппін, Малайзії, Брунею та Тайваню. Населення тут нема.
Офіційно риф Скарборо – земля нічия. Однак Китай, на правах сильнішого суперника, риф практично надав. Військові кораблі Піднебесної патрулюють регіон, не пускаючи сторонніх.
Основний аргумент Піднебесної в тому, що острови відкрили китайські мореплавці в XIII столітті. Щоправда, карт із того періоду не збереглося і повірити треба на словах. Рішення Міжнародного суду та протести сусідів Китай ігнорує.
Источник: zefirka.net
