Московський журналіст Філіппо Валоті-Алебарді заліз у кратер індонезійського вулкана Іджен, щоб подивитися, як уже десятки років місцеві гірники добувають із нього сірку.
Вулкан Іджен розташований на сході індонезійського острова Ява. Його висота – 2,6 кілометра, а ширина кратера становить майже кілометр. У кальдері розташоване найбільше сірчисте озеро у світі, місце паломництва туристів та природне джерело сірки, процес видобутку якої не змінювався вже десятки років.
Щоночі в кратері запалюється «синій вогонь» — ефектні сполохи синього полум'я, що досягають іноді кількох метрів заввишки. Незважаючи на видовищність, це синє полум'я не розвага для туристів, а частина процесу видобутку сірки. Сірчаний газ і метан проникають крізь вулканічну породу, гірники підпалюють цей газ за допомогою звичайної сигарети і гасять рано вранці.
У кратер вулкана вкопано старі металеві труби. Вони потрібні, щоб каналізувати випари, що виходять із-під породи. Завдяки синьому вогню, що горить поблизу цих труб з години ночі до п'ятої ранку, випаровування всередині труб нагріваються і виділяється рідка сірка, яка виливається із залізних бочок на кінці труб. Через кілька годин після того, як вона охолоне, сірка твердіє і гірники відколюють від неї шматки за допомогою підручних матеріалів, переважно довгих шматків сталевої арматури.
Зміна гірників триває вісім годин, зарплата становить приблизно 10 десять доларів. Більшість робітників користуються старими респіраторами, але деякі обходяться простим шматком тканини, обмотаним навколо обличчя. Гірники постійно знаходяться поблизу сірчистих випарів, тому не можуть працювати всередині кратера більше 50 днів поспіль. Після 50 днів роботи вони мають провести 50 днів поза кратером.
Крім гірників, на вулкані працюють носії – вони піднімають шматки сірки, яку відламують гірники, і відносять їх до пункту зважування, де отримують по тисячі індонезійських рупій за кілограм сірки. Для роботи носії використовують традиційні кошики. Щоб отримувати на день близько 10 доларів, їм потрібно навантажити їх під зав'язку (іноді вага кошиків сягає 80 кілограм) і зробити дві ходки. Щоразу їм потрібно піднятися на 200 метрів вузькими стежками всередині самого кратера і пройти близько двох кілометрів крутим спуском з вершини вулкана до пункту зважування.
Источник: zefirka.net
