Діти – наше щастя. Але ніхто не сперечатиметься з тим, що часом вони бувають дуже гучними. Особливо, коли з їхніх очей течуть сльози, причин для яких, на думку дорослих, немає. Схоже, вони просто полюбляють поплакати.
«Ніколи не кажіть своєї дочки, яка любить коней, що вона народилася в рік Мавпи».
“Мій брат плаче тому, що не може заставити свічку на моєму святковому торті”.
«Він плакав цілих 5 хвилин, бо ми не дозволяли йому пити сироп із пляшки, як Бадді з «Ельфа».
“Він щойно зрозумів, що до дорослих страв не дають безкоштовне морозиво, як до дитячих”.
«Вони зрозуміли, що поки грали на гойдалках, всі пончики на святі з'їли».
“Він плакав тому, що перед ним немає пластівців (вони перед ним)”.
“Він самостійно зробив собі стрижку для завтрашньої шкільної фотографії”.
“Я підспівував пісні, яку він слухав”.
«Вона хотіла, щоб у дитини, яку показували по телевізору, витягли соску з рота… навіть незважаючи на те, що вона теж мала соску».
«Йому захотілося печиво. Одне він тримає в руці, а друге навколішки».
«Я не дозволила йому з'їсти мою брудну серветку».
“Я не дозволив Френкі подавитися цією обгорткою, так що я поганий батько”.
“Я не дозволив їй дивитися фільм разом зі мною”.
“Їй не дозволили з'їсти вологу серветку”.
“Моя дружина не дозволила йому пограти з брудними підгузками”.
Источник: zefirka.net
