У поданні недосвідчених користувачів бідні африканські племена живуть у старих бунгало, які не можна назвати людським житлом. А то й зовсім просто неба. Насправді є на чорному континенті унікальні зразки самобутнього зодчества, які тихо забувають. Йдеться про куполоподібні споруди, іменованих толеками.
Унікальний архітектурний шедевр архітектури африканських племен знаходиться на межі зникнення. Збереглося лише одне кільце, в якому знаходиться великий будинок. Ще в двох місцях лежать руїни, що нагадують про хатини, що колись стояли тут. Руйнівне вплив природи разом із відсутністю фінансування позначилися негативно цілісності будов.
Архітектурний комплекс мало не зник у 1930-х роках. Добре, що приплив туристів на початку 1990-х забезпечив фінансування реставрації окремих будинків. Адже спочатку особливість архітектури потребує постійного догляду. У певний період політика місцевої влади змінилася і туристичний потік вичерпався.
Витоки унікальної архітектури
Народ Мусгум оселився у заплавах на перетині кордонів Чаду та сірчаного Камеруну триста років тому. Представники нечисленного народу будували незвичайні будинки — толіки. Французи називали їх гранітними будинками (case obus). На Заході про них дізналися у 1850-х роках завдяки дослідженням Генріха Барта з Німеччини, який відвідав центральні та північні регіони Африки.
Не дивлячись на те, що європейці дізналися про 300 років тому, вони не перестають захоплюватися унікальністю самобутньої архітектури. Толеки вписалися б у фантастичний інопланетний ландшафт з такою самою гармонійністю, як і в африканську долину.
Як це будували
Мусгум оселилися біля, де недоступні традиційні будівельні матеріали. Рівнини Чаду та Камеруну містять дуже мало дерева та каменю. Жителі африканського народу використовували для будівництва будинків широко поширені глину, пісок та звичайний бруд. За історію людство часто використовувало тривіальні будівельні матеріали, щоб спорудити дах. Однак ніхто і ніде не зводив настільки незвичайні житла, як мусгум-толік.
Африканський будинок є великим глиняним куполом без опалубки або фундаменту. Їх будували з розчину, у складі якого були глина та земля. Зовні будинок здається величезним гончарним виробом, бо жорстоке сонце буквально запікало розчин, надаючи йому надзвичайної міцності. Рецепт будівельної суміші не сягнув наших днів.
Мусгум-толек будували, майже не застосовуючи будь-які інструменти. Трудомісткий процес займав майже півроку з урахуванням часу висихання стін та даху. Товсті грязьові стіни надійно захищають від гарячих сонячних променів, забезпечуючи прохолодну атмосферу всередині африканської оселі. Зміст хатин повністю покладалося на жінок.
Більшість місцевих звичаїв були присвячені будівництву, облаштуванню, розташування Толека-Мусгум. Звичайне поселення складалося з 10-15 хатин, збудованих по колу. Входи було звернено до центру поселення. Будинки з'єднувалися глиняними стінами, що забезпечувало належну безпеку племені. У центрі розташовувалися куполи чоловіків. Жінки займали толіки навколо чоловіків. Кожна сім'я обгороджувала свої будинки глиняним муром.
Ергономічність та зонування
Толік, як будь-який інший будинок має вхід. Тут він виконаний у формі раковини. Спеціально сплетена циновка замінює дверне полотно. Міцність будинку пояснюється великою товщиною стін біля основи, які стоншуються у верхній частині конструкції. У центрі куполоподібного даху знаходиться вентиляційний отвір, який забезпечує циркуляцію повітря у приміщенні.
Текстурована поверхня зовнішньої сторони толека заслуговує на особливу увагу. Чергування западин та опуклостей забезпечує швидкий стік води. Дощ і навіть злива не завдавали будинку відчутних ушкоджень. Якщо будинок вимагав ремонту, африканці забиралися на стіну і дах численними виступами, як сходами.
Хатини розрізняють за площею залежно від функціонального навантаження. Так, найширші толіки призначалися для худоби. Простір навколо житла поділяли різні зони. Тут знайшлися окремі майданчики для худоби, дитячих ігор, осередків, сімейних зборів. На прикладі мусгум-толеків легко простежити, як архітектура вбирає культуру народу, відбиває його звичаї.
Источник: zefirka.net
