Пістолет Тульський Токарєва було створено ще 1933 року. Незважаючи на значний вік, даний вид зброї ходить по ринку і використовується до сьогодні, хоча вже давно програє сучасним пістолетам за великою кількістю параметрів. Втім, злочинців це ніколи не зупиняло. То чому саме ТТ набув такого ореолу похмурої кримінальної слави в «лихих 90-х»?
Тульський Токарєв став першим радянським самозарядним армійським пістолетом. Сконструйований він був ще 1930 року, перший екземпляр побачив світ 1933-го. Творцем зброї став конструктор Федір Васильович Токарєв. Свого часу ТТ призначався насамперед для того, щоб замінити у військах револьвери системи «Наган», які були у великій кількості і вже відверто застарілі на той момент. Пістолет використаний популярний тоді патрон 7.6325 мм маузер. Завдяки своїй простоті та надійності заробив добру славу у Червоній армії. Хоча, звичайно, ТТ мав чимало й недоліків. Досить згадати про його страшну ергономіку.
Після переозброєння Червоної армії ТТ потрапив до органів внутрішніх справ – НКВС. Вже до війни радянський криміналітет назвав нову зброю «сміттєвим пістолетом». Однак, незважаючи на це, пістолет відразу ж просочився і в кримінальні кола, де став користуватися величезною популярністю. Чому так?
Цікавий факт: багато сучасних людей не без допомоги пропаганди 1980-1990-х років схильні вкрай негативно вже на рівні підсвідомості сприймати чотири «страшні» літери НКВС. Мало хто замислюється над тим, що НКВС – це лише (фактично) сучасне МВС (об'єднане з ФСБ). ПК – це «Народний комісаріат», а ВД – «внутрішні справи». Така назва була обрана під час становлення СРСР із ідеологічних причин. Слова «міністерство» та «міністр» сприймалися чимось буржуазним, що належить до «старого світу», тому більшовики були схильні використовувати слова «комісаріат» та «комісар» як щось «нове» і ближче до «народу». Хоча насправді «комісари» не були винаходом більшовиків. Наприклад, ЧК – надзвичайний комісаріат існував ще у французів під час великої революції 1789 року.
По-перше, злочинці взагалі вкрай невибагливі у питаннях зброї та користуються всім, що можна дістати. Тим більше, що бандити за пістолетами не в магазин ходять, а зазвичай крадуть їх. Або купують на чорному ринку, куди зброя потрапляє переважно від тих же злодіїв, грабіжників або корумпованих поліцейських і армійських чинів.
По-друге, незважаючи на низку недоліків, для свого часу пістолет ТТ був сучасним, невибагливим і дуже потужним, що за наявності вибору, звичайно ж змушувало віддати перевагу саме в його бік. Більше того, забійність та простота в обслуговуванні дозволили ТТ залишатися цілком актуальною зброєю аж до злощасних 1990-х років. А враховуючи, що для більшості кримінальних розбірок цілком достатньо того, щоб «палиця стріляла», ТТ і зовсім ідеальний вибір.
По-третє, ТТ було випущено дуже багато. І що найгірше – чимала частина пістолетів була втрачена у роки Другої світової війни. Насамперед з такої простої та банальної причини, як загибель його володаря у бою. Згодом, вся ця зброя потрапляла на руки до населення, яке просто знаходило пістолети (і не лише) протягом наступних 60 років. Неостанній внесок у насичення злочинного ринку зброї зробили «чорні археологи».
Цікавий факт: ситуацію зі збором втраченої зброї Другої світової війни дуже красномовно та іронічно продемонстрував режисер Олексій Балабанов у фільмі «Брат 2», в епізоді, де герой Сергія Бодрова-молодшого Данила приходить купувати зброю до персонажа на прізвисько «Фашист» у виконанні. На запитання, звідки у підвалі стільки зброї часів Другої світової війни, «Фашист» заявляє, розводячи руками: «Відлуння війни…».
Джерело: https://novate.ru/blogs/260220/53577/
Источник: zefirka.net
