Напевно, кожен виходець із СРСР чи республік колишнього Союзу чудово пам'ятає такий матеріал, як склоблоки. Великі прямокутники зі скла, напівпрозорі цеглинки, за якими нічого не видно, але через які в той же час проходить світло. То чому ж цей матеріал набув такої популярності в країні? Хто його винайшов? І чи справді ним користувалися лише у країні Рад.
Хто ж перший
Насамперед слід підкреслити, що склоблоки – це зовсім не радянський винахід. Перший склоблок був придуманий американцем на ім'я Джеймс Пеннікуїк. Свій виріб майстер запатентував ще в середині ХІХ століття. Він навіть зміг на цьому заробити через свою Luxfer Prism Company. Втім, винахід американця разюче відрізняється від тих склоблоків, які використовували в різних країнах у XX столітті.
Склоблоки в СРСР
Звичний для нас вид склоблоки набули у 30-ті роки XX століття. Якщо спочатку блоки використовувалися тільки при будівництві підвалів, то поступово з них починають складати внутрішні та зовнішні стінки, вікна на сходових отворах та всілякі перегородки. Разом із розширенням сфери застосування склоблоки стали розширювати і кількість архітектурних проектів, у яких їх наважувалися використати. Пік зростання популярності склоблоків припав на 60-70-ті роки минулого століття. Причому це стосується як Радянського Союзу, так і інших країн.
У СРСР склоблоки були трьох кольорів: сині, зелені та жовті. Їхня поверхня могла бути рифленою, а могла бути гладкою. Незважаючи на широке поширення, у будівництві будинків склоблоки майже не застосовувалися. Найчастіше їх можна було побачити у громадських будівлях.
Навіщо це все?
На перший погляд може здатися, що в СРСР використання склоблоків мало виключно естетичний характер. Насправді, це не так. Декоративну функцію вони (звичайно) також виконували. Однак насамперед використання склоблоків у будівництві та дизайні приміщень дозволяло економити електроенергію. Забавно, але таку функцію для них передбачав ще й згаданий на початку Джеймс Пеннікуїк. Навіть у радянському ГОСТі зі склоблоків, світлопропускання згадується в одному з перших та найважливіших пунктів.
Там же йшлося про те, що склоблоки мають витримувати перепади температури до 40 градусів. Вони повинні мати достатню міцність та вологостійкість. Щільність цього матеріалу дуже близька (насправді) до густини каменів. При цьому вони пропускають світло, але в той же час унеможливлюють розглянути, що саме знаходиться за «вікном». Іншими словами, склоблоки мали значний набір корисних властивостей і якостей. Саме це і допомогло їм стати таким популярним, затребуваним матеріалом.
Пропонуємо кабельно-провідникову продукцію високої якості та за низькими цінами. В наявності кабель і провід мкш на складі в Москві, Нижньому Новгороді, Чебоксарах.
Источник: zefirka.net
