Хочемо ми цього чи ні, військові новинки сьогодні з'являються із завидною регулярністю. Світові ЗМІ навперебій обговорюють появу лазерної та інфразвукової зброї, гідності та недоліки ракет «Посейдон» та «Буревісник», порівнюють їх характеристики та гадають, що виявиться ефективнішим. У постійній гонці озброєнь країна, що відстала, ризикує опинитися в становищі індіанців перед колонізаторами. Ця гонка йде всю історію людства, і в цій статті ми зібрали її кілька захоплюючих моментів.
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА: АТОМНА БОМБА
Людина виявив чудеса винахідливості щодо вбивства інших людей у Другій світовій війні. Тактика ведення бою швидко змінювалася з появою найпотужніших танків і зростання ролі авіації. Німці брали до рук вогнемети, японці вішали вибухівку на тваринах. Але все це тьмяніє перед атомною бомбою.
Американці вперше протестували нову зброю у липні 1945 року. Коли його винахідника Роберта Оппенгеймера попросили описати враження від штучного ядерного вибуху під ім'ям «Трініті», той процитував «Бхагавадгіту»: «Якби на небі разом зійшли сотні тисяч сонців, їхнє світло могло б зрівнятися з сяйвом, що походить від Всемогутнього». Через 20 років Оппенгеймера запросили на телебачення, щоб він знову розповів про перше випробування бомби, і знову згадав священну книгу індуїзму. Дивлячись в одну точку, літній учений тихо сказав: «Ми знали, що світ уже не буде колишнім. Хтось сміявся, хтось плакав. Більшість мовчали. Я згадав рядок із… Бхагавадгіти… Тепер я став смертю, руйнівником світів. Думаю, що всі ми так чи інакше подумали про щось подібне».
Бомби «Малюк» та «Товстун» були скинуті американськими літаками на Хіросіму та Нагасакі 6 та 9 серпня 1945 року відповідно. Загальна кількість жертв становила від 150 000 до 240 000 осіб. Бомбардування справило таке враження на японців, що країна капітулювала менше ніж за тиждень – 15 серпня. Світ вступив в атомну епоху — загроза застосування ядерної зброї поки що запобігає початку нової світової війни.
У 1947 році вчені університету Чикаго запустили проект «Години Судного дня», чий циферблат показує, скільки часу в людства залишилося до ядерної катастрофи. Близькість кінця світу вимірюється за хвилини до півночі. 2020 року годинник виставили на 23 години, 58 хвилин і 20 секунд — ближче до апокаліпсису людство ще не було.
КРИМСЬКА ВІЙНА: ШТУЦЕРИ ТА ПАРОХОДИ
Протистояння Російської імперії та коаліції Англії, Франції та Туреччини у 1853–1856 роках – важка сторінка вітчизняної історії.
Серед причин поразки Росії виділяють у тому числі технологічну відсталість її єдиних союзників: армії та флоту. Більш сучасна зброя не могла самотужки виграти Кримську війну, але точно зіграла свою роль у перемозі Європи.
Зазвичай у школах пояснюють, що Росія програла тому, що англійці і французи мали штуцери, тобто рушниці з нарізними стволами, а росіяни — гладкоствольні рушниці. Насправді російські війська теж мали нарізну зброю: її почали впроваджувати саме через поширення штуцерів у європейських арміях. Росіяни отримували нові рушниці з Бельгії, пише радянський військовий теоретик Олександр Свічін в «Еволюції військового мистецтва». Лютихський штуцер, як його називали, був найточнішим з європейської зброї, але й незручнішим, тому їм спорядили лише 5% від усієї російської піхоти. У французькій армії до початку війни нарізною зброєю озброїли приблизно третину солдатів, а в англійській — понад половину. Росії, втім, бракувало як штуцерів, а й гладкоствольних рушниць, тому довелося дістати кремнієві рушниці часів Великої Вітчизняної війни, які залежали від погоди.
У чому полягала перевага нової технології? Свічін пише, що гладкоствольна рушниця влучно стріляла на 300 кроків і зберігала ймовірність поразки мети на відстані до 600 кроків. Зі штуцера солдат міг прицілитися і потрапити з 800 кроків, а дальність дійсного вогню становила 1200 кроків.
Російський флот до початку конфлікту залишався переважно вітрильним. Росія не могла встигнути за Англією та Францією у впровадженні парового двигуна. Історик Михайло Петров у своїй роботі «Огляд найголовніших кампаній і битв парового флоту» показує, що вітрильні судна та відсутність парових лінійних кораблів не дозволили російським завадити висадці союзників у Євпаторії. Поки війська сходили на берег (початок вересня 1854 року), адмірал Нахімов готувався атакувати ескадру союзників, але вітер цілий тиждень дув у протилежний російський бік. Після Альмінської битви, яка закінчилася поразкою Чорноморського флоту, кораблі роззброїли та затопили біля Севастополя. Росіяни обороняли місто 349 день, але в результаті були змушені його залишити.
СТОЛІТНЯ ВІЙНА: СТРІЛИ ТА ГАРМАТИ
Столітня війна Англії та Франції стала кінцем епохи лицарства у Європі. Обладунки вершників ставали дедалі вразливішими для модифікацій арбалета та англійської довгої цибулі. Ось що пише Уїнстон Черчілль (не тільки майстерний політик, а й талановитий історик) про англійські стрілки в «Народженні Британії»: «Стріла, випущена з відстані в 250 ярдів (228 м. — Прим. ред.), справляла такий вражаючий ефект, рівного якому не було. Громадянська війна в Америці. Майстерний лучник був професійним солдатом, який заслужено отримує високу плату. <...> досвідчений лучник міг вразити супротивника з такої відстані, яка ніколи раніше в історії воєн не вважалася небезпечною».
Відомі точна дата і місце початку заходу лицарства – 26 серпня 1346, битва при Кресі. Тоді англійські лучники здолали удвічі переважаючих їх числом французів, головну силу яких складала важка кавалерія. Цю битву називають кінцем епохи не лише тому, що цибуля перемогла зброю, але через те, що лицарів-феодалів, аристократію з її кодексом честі, геральдикою та титулами розстрілювали прості селяни.
Ймовірно, після вдалого початку Англія незабаром перемогла б у Сторічній війні, якщо не її внутрішні проблеми: чума і брак грошей. За ті роки, поки обидві сторони уникали активних бойових дій, Франція встигла підготувати власну суперзброю. Черчілль пише, що єдиною причиною, через яку англійська цибуля не перетворилася на домінуючу силу в Європі, став порох. Брати Жан і Гаспар Бюро, які займалися французькою артилерією, зробили її найкращою у світі. Англійські укріплення, які раніше можна було взяти лише після довгої облоги, не витримували й кількох днів. Замок ще один символ лицарства з появою гармат втратив своє значення.
ПЕРША ЗБРОЯ
В історії людства можна знайти і ще одну зброю, потужнішу, ніж порох чи атомну бомбу. Це його перший винахід, який винайшов сам себе, дав людині козир у боротьбі за життя та війні з ворожою планетою (яка, на жаль, триває й сьогодні). Мова йде про свідомість, розум, який дав людям можливість перевершити всі інші біологічні види на Землі.
Історик Борис Поршнєв у своїй праці «Про початок людської історії» вивчає питання стрімкого розселення людини по земній кулі та шукає її причини. Гіпотеза про рух у пошуках їжі його не влаштовує — якщо одні види тварин стародавня людина і винищила, то залишилися і дожили до наших днів інші. Переселенням у сприятливіші для життя регіони міграцію людини теж не пояснити — мало місце й протилежне. Вчений вважає, що древнім людям стало тісно поруч один з одним – ті предки людини, що виявили в собі свідомість, почали безкарно використовувати її проти своїх родичів.
Філософ Олександр Секацький, який цитує Поршньова у своїй роботі «Онтологія брехні», пише з цього приводу: «Плата за володіння двогострою, тобто такою, що має абсолютну проникність, зброєю виявилася дуже великою. Якщо «відібрати» у людини свідомість, то вийде навіть не тварина, а щось, позбавлене найменшої життєздатності».
Джерело: https://moya-planeta.ru/travel/view/bezzhalostnyj_progress_kogda_nauka_vyigryvala_vojnu_47567
Источник: zefirka.net
