«У квартирі жахливо пахне котятиною, — скаржиться черговий власник. — Кіт категорично відмовляється ходити в лоток. Я вже що тільки не робив — і лоток міняв, і наповнювачі пробував різні. Просто замучився!»
Причин, чому кіт ігнорує лоток і справляє нужду в невідповідних місцях, насправді декілька. Цим питанням присвячено чимало статей, але сьогодні я хочу зосередитися на одній, про яку згадують нечасто.
Причина криється в кормі
Це не історія про кота, який «вередує» чи «робить навмисне», щоб випросити якийсь особливий смаколик. Йдеться про зв’язок між типом годування та загальним станом здоров’я тварини.
Багато хто помилково вважає, що кота можна годувати чим завгодно — навіть залишками власної їжі. Однак організм кота страждає від розмоченого в борщі печива чи макаронів із кетчупом. Це може тривати місяцями, а то й роками, але неминуче матиме наслідки.
З часом у кота від такого раціону починає збоїти сечовивідна система. Особливо вразливими є коти-самці, адже їхня анатомія (довша й вужча уретра) сприяє легшому закупоренню піском чи камінням. Через неправильне годування сечокам’яна хвороба найчастіше розвивається у віці 2-5 років. Швидкість прогресування залежить від індивідуальних особливостей організму тварини.
У результаті коту стає боляче мочитися. Кіт асоціює цей біль саме з лотком, бо відчуває його під час відвідин цього місця. Тому він починає уникати лотка і шукає інші, «безпечніші» куточки у квартирі — м’яку ковдру, килим, прохолодну плитку у ванній. Головне, аби не там, де було боляче.
Запори, спричинені неправильним харчуванням та низькою активністю, також є поширеною проблемою. Вони однаково турбують і котів, і кішок. Котячий розум так само швидко пов’язує цей дискомфорт із лотком, тому в неналежних місцях з’являються не тільки калюжі, а й купками.
На жаль, чимало власників позбуваються своїх улюбленців саме через те, що «кіт почав гадити вдома». Таких тварин намагаються прилаштувати в добрі руки або навіть приспати. Прикро, що в таких випадках господарі бачать проблему в самій тварині, а не у власних помилках.
Про корми економ-класу
Корми економ-класу не набагато кращі за їжу зі столу. Вони містять мінімум необхідних для кота речовин. Злаки та кукурудза, яких багато в складі, погано засвоюються котячим організмом. Коту потрібне м’ясо та продукти тваринного походження. Рослинні добавки можуть бути корисними, але лише в незначних кількостях.
Якщо на пачці корму зазначено, що м’яса там лише 4-8 %, то він категорично не підходить для постійного годування. Прийнятним вважається корм, де вміст м’яса становить від 20 %, плюс продукти тваринного походження — субпродукти, риба, яйця, тваринні жири. Чим більше м’яса, тим краще.
Кіт — хижак, його організм створений для споживання м’яса. Саме з м’яса він отримує необхідні поживні речовини та вітаміни. М’ясний раціон регулює обмінні процеси та підтримує правильну роботу нирок, печінки, шлунка та мозку.
У м’ясі та якісних котячих кормах містяться два життєво важливі елементи — таурин і аргінін, які кіт не може синтезувати самостійно. Нестача таурину негативно впливає на зір і роботу серця. Дефіцит аргініну може спричинити симптоми, подібні до важкого отруєння.
За моїми спостереженнями, проблеми з ігноруванням лотка часто зникають самі собою, коли власник переходить на правильне годування свого улюбленця. Однак, якщо такі проблеми вже виникли, обов’язково покажіть тварину ветеринару.