Українські аграрії знову стикаються зі складними умовами. Центральні, північні та східні області найближчими днями очікують значні опади — від 10 до 30 міліметрів. Це уповільнює збиральну кампанію, особливо кукурудзи, яка залишається ключовою культурою сезону.
Дощі «з’їдають» прибутки аграріїв
За тиждень в Україні збирають лише близько трьох мільйонів тонн кукурудзи. Це при тому, що збирання сої та соняшнику практично завершено, і техніка вже перекинута на кукурудзяні поля.
Причина не лише у вологості, а й у погодних ризиках: синоптики попереджають про штормові явища в окремих областях. Тому значного прогресу в збиранні найближчим часом не очікують. Частина техніки не може вийти в поля через перезволоження ґрунту, а висока вологість зерна змушує господарства використовувати сушарки раніше, ніж планувалося.
— Цьогоріч кукурудза має вологість 22–25%, і її доводиться сушити, адже природним шляхом зерно вологу не віддає — щотижня повертаються дощі, — пояснює Богдан Костецький, партнер і комерційний директор Barva Invest. — У результаті собівартість різко зростає: лише сушіння додає 10–15 доларів на тонну, а в деяких регіонах і більше.
Для сільгоспвиробників Полтавщини, Черкащини чи Кіровоградщини це вже відчутно, але на півночі ситуація ще складніша. У Чернігівській та Сумській областях додаткові витрати можуть сягати 20–30 доларів на тонну, оскільки зерно там дозріває пізніше і має вищу вологість. До того ж, дорожчає паливо — пелети вже коштують 9–10 тисяч гривень за тонну, що робить сушіння невигідним. Проте ситуація неоднозначна.
— У нас є клієнти, які збирають по 3,5–4 тонни з гектара, і для них навіть підвищення на десятки доларів ситуацію не змінює, — каже експерт. — Але в Центральній і Північній Україні є господарства з урожайністю 12 тонн з гектара. За поточної ціни це дозволяє заробляти понад 550 доларів на гектар.
Логістика: ще одна важлива перепона
Навіть за умови відкритих портів логістика залишається найболючішою темою.
— З 1 серпня зафіксовано понад 300 ударів по залізничній інфраструктурі, — зазначає Богдан Костецький. — Вагони до портів їдуть не 4–5 днів, як раніше, а 15 і більше.
Через дефіцит локомотивів господарства тижнями чекають маневрового теплотяга, і логістика подорожчала на 12–15 доларів за тонну. Деякі трейдери вже отримали дефолти за непоставленими контрактами — зерно просто не встигають вивезти.
Тому трейдери дедалі частіше переходять на портові закупівлі, де формується премія до ціни. Постачання на листопад оцінюють на рівні 210 дол./т або 9950–10050 грн/т, а ринок поступово зміщується у бік спотових угод.
— У будь-якому разі, з огляду на дорожчу логістику, навіть за привабливих цін у порті (до 205 доларів за тонну) продаж нині невигідний. Краще зібрати, підсушити, закласти кукурудзу на зберігання й почекати сприятливішого моменту, — радить Богдан Костецький.
За оцінками Barva Invest, близько 5 мільйонів тонн кукурудзи, які відвантажують у жовтні — грудні, — це вже підписані контракти. Нові угоди трейдери укладають обережно, очікуючи, як розвиватиметься ситуація з погодою й інфраструктурою.
Попит триматиме ринок
Попри рекордний обсяг виробництва, пропозиція залишається обмеженою: частину врожаю ще не зібрано, іншу — немає чим доставити до портів. У результаті — зупинка експорту і зниження ліквідності на внутрішньому ринку.
На ринку склалася парадоксальна ситуація: кукурудзи багато, але готової до експорту — обмаль. Попри розпал сезону, експорт кукурудзи залишається млявим — лише близько 900 тисяч тонн. Для порівняння: у найскладніші роки цей показник перевищував мільйон. Хоча намолочено вже понад 14 мільйонів тонн, зауважують в кооперативі «ПУСК», темпи експорту й досі не наблизилися до очікуваних.
— За оцінками Barva Invest, — ділиться Богдан Костецький, — урожай 2025 року може становити 32 мільйони тонн, а експортний потенціал — 26 мільйонів. Однак 5–6 мільйонів тонн поки що просто нікуди продати: Китай відсутній на ринку, а Іспанія зробила ставку на американську кукурудзу.
Загалом світовий ринок кукурудзи нині майже збалансований: виробництво — 1,286 мільярда тонн, споживання — 1,280. Різниця — всього 5 мільйонів тонн, тож будь-який збій у Бразилії, США чи Україні може миттєво вплинути на ціну. Цей тонкий баланс утримує ринок від обвалу, але водночас створює передумови для поступового зростання.
Очікується, що у другій половині листопада — на початку грудня на ринок може прийти нова хвиля попиту з боку Європи, Єгипту та країн Близького Сходу, адже американська кукурудза вже законтрактована до січня. Це означає, що імпортери знову звернуться до України.
Хоча серйозного стрибка цін у кооперативі «ПУСК» наразі не прогнозують: ринок зростатиме поступово — на 1–2 долари на тиждень. Одним із чинників підтримки став попит із боку Ірану. Хоча офіційно українську кукурудзу туди не експортують, постачання відбуваються через реекспорт — переважно через Єгипет або Ліван. Завдяки цьому минулого тижня ціна зросла приблизно на 2 долари.
Нові підходи й перспектива
Попри труднощі, масового відходу від кукурудзи не прогнозують.
— Вона залишається маржинальною культурою, — наголошує Богдан Костецький. — А дедалі більше виробників пропускають урожай через тваринництво, збільшуючи поголів’я ВРХ. Це створює додану вартість і зменшує залежність від експорту. Такий тренд може стати системним, якщо держава нарешті розробить стратегію підтримки агросектору.
Отже, навіть у складному сезоні українська кукурудза зберігає потенціал і ринок залишається стабільним. Так, він стискається через погоду, логістику і брак збуту, але саме це утримує ціни та свідчить про тенденцію до їх повільного підвищення. Продаж невеликими партіями нині видається найбільш безпечним рішенням — ринок обіцяє залишатися на боці продавця. І хто зуміє переждати сезон або й додати до вирощування сировини власне перероблення, той вийде із зими з новими можливостями.
Галина ШЕПЕЛЬ
