Черкащина лідирує в Україні за впровадженням децентралізації, а тому об’єднані територіальні громади регіону все активніше починають співпрацювати між собою.
Кореспонденти Zmi.ck.ua дізнавалися деталі укладання угод та про те, чим саме така співпраця вигідна мешканцям громад.
Розвиток співробітництва територіальних громад є одним із кроків реформування місцевого самоврядування та об’єднання громад. Мета такого співробітництва — підвищити якість надання послуг населенню, розвинути території та покращити добробут громад на основі спільних інтересів та цілей.
Юрист Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Наталя Даньковська зауважує, що на Черкащині такий вид співробітництва ще не набув широкого поширення. «Хоч Черкащина й лідирує за швидкістю створення ОТГ, мало які громади планують співробітництво між собою, — каже вона. — Наразі кілька громад лише розглядають укладання договорів про співпрацю або спільну закупівлю обладнання».
Станом на 1 січня 2018 року на Черкащині було зареєстровано лише 6 договорів про муніципальне співробітництво. Для порівняння, на Полтавщині їх було п’ятдесят, а загалом по Україні — 118.
«Співробітництво між громадами — досить новий інструмент для Черкащини. Більшість форм співробітництва потребують дотримання певних процедур узгодження з населенням громад та прийняття депутатських рішень, — пояснює Григорій Перерва, радник з регіонального розвитку в Черкаському Центрі розвитку місцевого самоврядування. — Цей процес, як правило, займає кілька місяців. Це, не враховуючи витрат часу на підготовку самого проєкту (економічне обґрунтування, фінансовий план, індикатори виконання, можливі наслідки тощо). Тому, хоча Черкаська область входить до числа лідерів серед регіонів України за кількістю укладених угод, суттєвого приросту в цьому році не відбулося» .
За його словами, на сьогодні укладено та зареєстровано одну угоду про придбання пожежної машини та розвиток центру безпеки у селищі Стеблів Заріччя, Корсунь-Шевченківського району.
«Ще кілька угод в рамках створення ЦНАПів зараз розглядають юристи. Разом з тим, область надає перевагу якісним проєктам, які мають принести реальну вигоду громадам. Тому кількість угод зростає повільно», — розповідає Перерва.
Найпопулярнішою сферою співробітництва територіальних громад, за статистикою Мінрегіону, є житлово-комунальна. На неї припадає 27% зареєстрованих проєктів. На благоустрій — 13%, пожежну безпеку — 16%, освіту, охорону здоров’я, соцзабезпечення — 25%, інше — 27%.
Директор Черкаського Центру розвитку місцевого самоврядування Сергій Слинько зазначає, що через новизну цієї теми для Черкащини, фахівців з успішними практиками в області поки що небагато.
Об’єднали зусилля — отримали ЦНАП
Завідувач сектору економічного розвитку та інвестицій Іркліївської сільської ради Наталія Сушко ділиться досвідом. Перші кроки у сфері співробітництва територіальних громад вони розпочали з реалізації спільного проєкту «Надання адміністративних послуг». Новостворений центр з надання адміністративних послуг при Іркліївській сільській раді тепер обслуговує мешканців Іркліївської ОТГ та сусідньої Придніпровської територіальної громади.
«Було затверджено проєкт договору про співробітництво, підписано представниками обох сторін та надіслано в Мінрегіон на реєстрацію. Проєкт реалізується на безоплатній основі з метою налагодження партнерських зв’язків із суміжною громадою та з надією на об’єднання, згідно з перспективним планом формування територій громад Черкаської області, і розвитку об’єднаних територій, — каже вона. — Надалі в планах реалізація спільного проєкту — придбання сміттєвоза та контейнерів для сортування сміття через ДФРР, що дасть можливість зменшити навантаження на бюджет та стимулюватиме сусідні громади до об’єднавчих процесів» .
Міжмуніципальне співробітництво територіальних громад передбачає об’єднання ресурсів та зусиль місцевого самоврядування на договірній основі для вирішення нагальних питань розвитку громад. Таке співробітництво дає можливість протестувати готовність до об’єднання в ОТГ, а також його розширення за рахунок приєднання інших територіальних громад.
Основними завданнями співробітництва є підвищення якості послуг, що надаються громадянам, розвиток місцевої інфраструктури, а також покращення муніципального менеджменту та ефективності діяльності органів місцевого самоврядування. Водночас, спільна робота територіальних громад покращує спроможність освоювати інвестиції та підвищує довіру з боку кредиторів, що дозволяє швидше отримувати позики та залучати кошти від міжнародних донорів.
«Результатом укладання договорів про співпрацю між об’єднаними громадами є, насамперед, обопільна вигода. Це дасть змогу ефективно об’єднувати ресурси громад: фінансовий, майновий та трудовий, — розповідає Наталія Сушко. — Це допоможе більш плідно взаємодіяти, зокрема, у вирішенні різноманітних питань місцевого значення, у сферах освіти, культури, створення спільних комунальних установ тощо».
В Іркліївській ОТГ впевнені, що перші успіхи у реалізації спільних проєктів їхніх територіальних громад стануть добрим прикладом для інших. Реформа місцевого самоврядування створює нові можливості, і завдання громад — максимально швидко та правильно ними скористатися задля власного розвитку та поліпшення добробуту мешканців.
Амбітні плани
Заступник директора Департаменту регіонального розвитку Черкаської ОДА Сергій Даниленко зазначив, що Черкаська область на наступні три роки має амбітні плани щодо міжмуніципального співробітництва: у 2018 році планується зареєструвати в Міністерстві розвитку громад та територій України 20 договорів, у 2019 році — 30, у 2020 році — 30. Для досягнення поставленої мети для територіальних громад Черкащини проводитимуться навчання та кущові тренінги.
«У грудні (22 грудня 2017 року) було прийнято План реалізації стратегії розвитку Черкаської області на період 2018–2020 рр. Однією з проєктних ідей Плану є «Співробітництво територіальних громад Черкащини як важливий фактор регіонального розвитку», яке стало одним із стратегічних напрямків», — розповідає Сергій Миколайович.
У 2018 році на Черкащині відбудеться 5 кущових навчань: 21–22 лютого у Білозір’ї (Черкаський, Смілянський, Чигиринський і Кам’янський райони), 2 березня у Корсуні-Шевченківському (Корсунь-Шевченківський, Городищенський і Канівський райони), 15 березня у Золотоноші (Чорнобаївський, Драбівський та Золотоніський райони), 22 березня у Звенигородці (Лисянський, Тальнівський, Катеринопільський, Шполянський і Звенигородський райони), 29 березня в Умані (Жашківський, Монастирищенський, Маньківський, Христинівський та Уманський райони).
«Спільно з Черкаським обласним центром перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців за результатами проведеного навчання видаватимуться сертифікати державного зразка», — ділиться планами Сергій Даниленко.
Регіональне відділення «Асоціації міст України» за участі Центру розвитку місцевого самоврядування надаватиме юридичний супровід і допомогу в укладенні міжмуніципальних договорів. Департамент регіонального розвитку спільно з ЦРМС займатиметься координацією проведення навчальних заходів, а також щокварталу проводитиме моніторинг реалізації договорів і допомагатиме в їх реєстрації у Мінрегіоні. Черкаська агенція регіонального розвитку візьме на себе інтелектуальне наповнення семінарів та їх модерування.
Сергій Даниленко наголосив, що Черкаська область на сьогодні єдина, яка реалізовує реформу децентралізації у плідному партнерстві: Департамент регіонального розвитку Черкаської ОДА, Черкаський центр розвитку місцевого самоврядування, Черкаське відділення АМУ, Черкаська агенція регіонального розвитку та Черкаський обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.
Досвід європейців: перемоги та «провали»
Не завжди досвід муніципального співробітництва був вдалим. Наприклад, у Канаді.
Аналітик ВГО «Асоціація сприяння самоорганізації населення» Олександра Калашнікова розповіла, що муніципалітети Канади співпрацюють, коли вирішити місцеву проблему власними силами неможливо, або через небажання бути приєднаними до більш спроможної громади. Причини об’єднання громад у Канаді схожі до українських — економія бюджетних коштів, підвищення якості та розширення кількості публічних послуг.
Дослідження показали, що у великих консолідованих громадах мешканці втрачали можливість впливати на рішення муніципалітету. В окремих випадках після об’єднання бюджетні витрати зростали, а не скорочувались.
Приміром, консолідація муніципалітетів навколо міста Торонто призвела до витрат у 275 мільйонів доларів. Кошти були втрачені переважно на перебудову системи обслуговування по всій об’єднаній громаді. В результаті консолідації було ліквідовано близько 2700 посад, але за той самий період часу було додано ще 3600 позицій для того, щоб справлятися з усім спектром муніципальних завдань.
Консолідація громад у Канаді не стала універсальним рішенням проблем регіонального розвитку. І приклади роз’єднання громад після десятків років співіснування в єдиній територіально-адміністративній одиниці — яскраве тому підтвердження.
Досвід Канади не найвдаліший, але це крапля в морі порівняно з кількістю прикладів вдалого співробітництва. Ось, наприклад, у Румунії, в місті Хорезу, яке є адміністративним центром регіону, зосереджено установи, що надають послуги у таких галузях, як охорона здоров’я, освіта, допомога в надзвичайних ситуаціях, стягнення податків, юридична консультація, судочинство тощо.
«Адміністративні відносини між 5 муніципалітетами існували завжди. Місто Хорезу виконує роль економічного центру регіону, у ньому працюють банки та страхові компанії, яких немає в інших муніципалітетах», — коментує журналіст ГО «УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПОЛІТИКИ» Катерина Потапенко.
На сьогодні Хорезу надає сусіднім муніципалітетам деякі послуги, які фінансуються виключно з бюджету міста (наприклад, допомога у надзвичайних ситуаціях та реєстр громадян). Наразі місто працює над розвитком туристичної інфраструктури та сприянням розвитку туризму.
Україна має можливість скористатися передовим досвідом румунів і врахувати помилки канадців, щоб співпраця громад була максимально ефективною для всіх сторін процесу.
За даними порталу: zmi.ck.ua