Молодь та секс? “Постідеологічне ставлення. Спокійне”. Інтимні стосунки?
“Це перше, що молоді люди шукають у стосунках у парі. Але – увага – шукають досить своєрідно. У них новий, прагматичний підхід. Він виключає щоденне спілкування та відображає пильне ставлення до власної індивідуальності”. Ці слова належать соціологові.
Франко Гареллі кілька років тому провів для видавництва Mulino дослідження про кохання та секс у молодіжному середовищі. Найбільш вражаючим результатом цього дослідження є те, що перший сексуальний досвід має місце у 13-15 років (і це явище спостерігається понад 20 років). Практично троє з чотирьох опитаних не вагаючись заявили, що є “вірними” партнерами. “І все це, незважаючи на ставлення до цього питання, яке дуже часто вироблялося через зобов'язання, стимули та прохання, від яких молоді люди не мають наміру відмовлятися”, – зазначає Гареллі, який не перестає уважно спостерігати за поколінням, що здійснює швидкий перехід від пост-до постпостидеології.
Експерти уважно спостерігають, уважно дослухаються. Але тут, в Італії, фахівці не тішать нас великою кількістю досліджень, щоб розповісти про цю молодь, якій надто часто
вдається застати нас зненацька. Згадаймо хоча б трагедію, що сталася у Гарласко. Альберто Стазі та Кьяра Поджі воліли більше часу приділяти роботі та навчанню, ніж жити в симбіозі, рука об руку? Спати разом щоночі? І ці деталі стали складовими частинами звинувачення щодо Альберто (йдеться про вбивство 26-річної К'яри Поджі в місті Гарласко в провінції Павія 13 серпня 2007 року. Підозрюваним у вбивстві виявився її наречений. – Прим. ред.). Також думав і Тоні Сервілло, який чудово зіграв роль комісара у фільмі “Дівчина з озера” (La ragazza del lago): у Роберто та Анни не було сексуальних стосунків, незважаючи на те, що вони були заручені. Абсолютно справедливо підозрювати Роберто у вбивстві Анни.
І все-таки. “Відносини всередині пари змінилися”, – стверджує К'яра Сарачено, соціолог та експерт у цьому питанні. Вона каже: “Сьогодні цілком нормально в досить ранньому віці формувати пару. Але все ще спостерігається тенденція все пізнішого одруження. І в наші дні відмова від спільного проживання, прагнення мати власний простір вже сприймається не як примха, а як необхідність. У молодих людей проявляється сильне бажання самоствердження і забезпечення власних ні один з них. парі”. Але й не в сексуальних стосунках, як це було раніше.
У молодих італійців мало сексу? Звичайно, але не як у французів. Поки що, принаймні. У Франції про це задумався оглядач Жан-Філіпп Де Тоннак, який розповів про асексуальну революцію (суть якої полягає у зведенні сексуальних відносин до нуля), яка обговорюється молодими людьми на інтернет-сайтах, на конференціях, в асоціаціях. В Італії з цього питання нас просвітила Алессандра Граціоттін, яка очолює в Мілані гінекологічний центр Сан-Рафаеле: “Правда полягає в тому, що вік першого сексуального досвіду неухильно знижується. Іноді молоді люди вступають в інтимний зв'язок, не досягнувши 12 років. І таким чином, після такого активного розвитку відчувати сексуальний потяг друг до друга”.
Ми молоді італійці. Ми не схожі на молодих жінок, про яких у своїй
нещодавно вийшла в США книзі Unhooked (“Вільні від зобов'язань”) розповіла лауреат Пулітцерівської премії Лора Сешенс Степп. Там після періоду шаленого сексу спочатку втрачають кохання, а потім і саме бажання жити. Ні, наші молоді люди мають голову на плечах. Вони дотримуються своїх інтересів і намагаються зберігати самостійність.
“Це не їхня провина. Вся справа в тому, що ми є свідками дрейфу суспільства у бік індивідуалізму”, – переконана Ганна Оліверіо Фераріс, психолог, який спеціалізується на питаннях фізичного та духовного розвитку особистості. Вона стверджує: “Досить подивитися мультфільми, книги для дітей, телеканали, такі як Disney channel, щоб зрозуміти: усюди є спонукання до індивідуалізму, до того, щоб з усіма проблемами справлятися самостійно, шукати сили в самому собі”.
Можливо, саме з цієї причини на порозі одруження одна зі 110 пар віком до 30 років думає, що для збереження відносин у парі набагато важливіше свобода кожного, ніж рівність, а також відсутність конфліктів? Дослідження з цієї теми провів Вітторіо Філіппі, соціолог із Венеції. Якщо взаємна повага є однією з головних умов (86,2%), то особиста свобода зі своїми 15,4% лише трохи поступається сексуальному комфорту (21,1%) та бажанню мати дітей (20,1%).
“Варто відзначити, що наші молоді люди переживають феномен, описаний Аристотелем в Стародавній Греції. Йдеться про filia, прихильність, яка сприймається як міцна дружба і співпраця, відокремлена від ероса – пристрасті, від якої захоплює дух і яка виправдовує неймовірну поведінку”. Ева Кантарелла вивчає античність, приділяючи особливу увагу жіночій тематиці.
Щоб дійти наших днів, їй довелося подолати тернистий шлях: через християнство (бо саме у III столітті після Різдва Христового народилася концепція сучасної подружжя як вільного вибору, а чи не нав'язаного рішення) до романтизму ( ” коли сім'я остаточно грунтувалася на справжніх любовних почуттях ” ).
У наші дні ми є свідками революції. Прихильність буде відокремлена від еросу. Особиста свобода має важливіше значення, ніж рівність у парі. Зобов'язання кожного мають більший пріоритет, ніж необхідність бути разом весь час. Але співак Коччанте нагадує нам: “Коли закінчується любов, так само як закінчилося моє, без причини, без приводу, просто так, ти відчуваєш грудку в горі, ти відчуваєш дірку в шлунку, ти відчуваєш порожнечу в голові”. Зараз дуже важко розібратися у тому, що відбувається. Як у часи християнства. Або романтизму. За часів наших дідусів та бабусь. І онуків наших дітей.