Передноворічний тиждень – час корпоративних зустрічей та свят. За небездоганною статистикою лише 28% працівників нашій країні відвідують корпоративи, а 14% уникають їх. Тому розглянемо деякі «нюанси» святкової традиції неформального спілкування з колегами, що встановилася.
Спочатку бажано розібратися у сенсах. Термін визначається назвою “корпорація”, що походить від латинського слова сorporatio, що означає “об'єднання”. У Західній Європі так називалася місцева «цехова» спільнота людей однієї галузі, група осіб, що об'єднується спільністю професійних чи станових інтересів. Наприклад, корпорація шевців чи трунних справ майстрів.
До речі, з появою об'єднань-корпорацій людям стало простіше захищати свої права порівняно з одиночками-кустарями тієї самої професії. Тому створення перших професійних спілок у значенні захисту прав та інтересів співробітників корпорації належить до тих самих років, що й поява перших корпорацій.
Спільні заходи як частина корпоративної культури
Об'єднання з урахуванням інтересів може бути по-різному організовані — як у складі учасників, зокрема груп, і за цілями діяльності. Тому в історичному, економічному, соціальному значенні це різні поняття.
Святкування католицького та протестантського Різдва також умовно можна назвати корпоративним святом для відповідних віруючих. Але офіційно зареєстрована компанія та корпорація студентів-медиків в університеті Німеччини ХІХ століття — не одне й те саме.
- За сучасним визначенням, доступним у Цивільному кодексі РФ, корпорацією вважається юридична особа та об'єднання засновників та учасників, які мають за статутом організації правом членства та формують вищий орган управління.
Зауважте, наскільки ці визначення далекі від слова «корпоратив», що прижилося в нашому розумінні.
Стосовно корпоративу слово «захід», таке популярне в розмовній мові, небажано вживати через смислове значення. “Вечірка” – теж поняття умовне. Для когось і пів на шосту — вечір, а комусь і за північ не спиться. Крім того, корпоративи нерідко проводять вдень, інколи ж і з ранку. Тому у свідомості людей (не скрізь) потихеньку формується нове сленгове поняття — посткорпоратив, як продовження вечірньої зустрічі.
Корпоратив можна як інструмент як для відпочинку, але й зміцнення бізнесу та професійного розвитку членів колективу. Є навіть поняття ідеального корпоративу, тобто організованого на високому ідейно-мистецькому рівні, проведеного з настроєм та не затьмареного ексцесами.
В ідеалі корпоративна культура в систематичному прояві — зануренні у святкову атмосферу призводить до підвищення залученості до командної роботи, поліпшення робочих відносин, сприяє розвитку комунікацій, що в результаті підвищує продуктивність роботи колективу.
Плюси корпоративу
Людині потрібні приємні емоції, саме тому свята та приводи до них типово не ігноруються. Більше того, сама підготовка до заздалегідь анонсованого корпоративу сприймається учасниками спільноти у трьох аспектах:
- передчуття свята – підготовка, вибір та придбання нарядів;
- радість (веселощі) під час події, у тому числі від отримання та дарування подарунків;
- надія на нові позитивні спогади.
Передчуття події особливо цінне. Там, де узгоджують плани, мотивуючи співробітників брати участь в обговоренні ідей та їх реалізації, залучаючи до активності ще до корпоративу, гуртування колективу вдається краще. Зацікавлюють колег і за допомогою невеликих вкидань інформації про майбутню зустріч.
Будь-який привід до позитивних емоцій нині цінний. Крім того, існують не очевидні сенси: на корпоративі можна «показати себе» або поспілкуватися з колегою, яка сподобалася чи цікава, в неформальній обстановці, зблизитися, не порушуючи етикету.
Корпоративні заходи вважаються добрим способом для неформального спілкування, в такій атмосфері відбуваються нові знайомства або покращується розуміння колег через розкриття раніше «не видимих» сторін. Так ком'юніті-навички досягаються тренуванням. Адже люди вдома і на роботі — відповідно до завдань та можливостей — поводяться неоднаково. У цьому випадку корпоратив може зближувати їх на основі нових знань та розуміння, розкриваючи характерні особливості, морально-ділові якості та навіть інтелектуальний запас тих, хто раніше не міг або не хотів розкриватися чи проявити себе.
Важливо уточнити умови, за яких людина розкривається. Загалом це відбувається тоді, коли до нього ставляться з увагою, щиро цікавляться та заохочують ініціативність у спілкуванні і не тільки. Розкривається людина, знаходячи впевненість у собі та підтримці оточуючих, особливо авторитетних осіб. У цьому сенсі неформальне спілкування на корпоративній зустрічі, безперечно, великий «плюс».
Особлива інтрига, користь як спільноті, так і учасникам у тому, що на корпоративі відбувається найближче знайомство зі співробітниками, які прийшли в компанію нещодавно протягом року. З боку старих працівників інтерес до них величезний. І новачки, можливо, тішать себе надією на зміцнення своєї позиції, статусу та ролі у колективі. Так створюються позитивні взаємозв'язки і можуть навіть вирішуватись робочі завдання, а це залагоджує конфлікти та дозволяє новачкам швидше вливатися у стійкий та насичений традиціями колектив.
Коли частина команди протягом року працює в офісах інших регіонів і не має особистого спілкування, корпоративні зустрічі сприяють зміцненню командного духу, покращують взаєморозуміння, довіру та створюють дружню атмосферу в колективі, люди краще готові до співпраці.
Мінуси корпоративу
Корпоративна зустріч може принести негатив людині залежно від отриманих емоцій. Якщо новачкам корпоративна культура на новому місці цікава, схожа на інтригу і збуджує цікавість, то «ветеранам», які бачили види, все вже здається передбачуваним, «на один лад». Особливо, коли склад правління рідко змінюється або, навпаки, занадто часто, що не встигаєш звикнути до керівного стилю. «Ветеранів» з їхнім умовним корпоративним песимізмом і навіть ігноруванням події теж можна зрозуміти.
Ще мінус буде в тому випадку, якщо насильно втягуватиме в корпоратив умовного соціопату — співробітника, який за кілька років так і не влився до колективу. Так, виконує обов'язки і загалом бездоганний, але «сторониться інших і не допускає до себе», це його право. Причин поведінкових патернів може бути багато.
Або — досить часті випадки — співробітник мав негативний досвід особистого спілкування з іншими співробітниками. Його участь, особливо примусова, буде непередбачуваною лотереєю. З одного боку, він може бути номінально і залишити співтовариство за першої можливості. А з іншого боку, хто знає, як він поведеться в процесі культурного святкування: дуже можливо, що відкриються обставини, про які більшість у колективі навіть не підозрювали.
Кожна людина має і позитивні, і негативні задатки. Тільки не всі їх він показує… Але якщо відчувається чи обґрунтовано передбачається розчарування від корпоративної зустрічі, краще в ній не брати участь. Бо все треба робити на радість.
Неякісна чи недалекоглядна організація корпоративу, особливо у великій компанії, може виявлятися у цьому, що з різних статусних працівників створюються різні умови святкування одному місці.
Наприклад, при організації великого передноворічного свята в орендованому Будинку культури або концертному комплексі менеджери та водії компанії, у тому числі зі своїми родичами, «ізолюються» у різних приміщеннях та зустрічаються лише на офіційних виступах керівництва компанії, у кулуарах, галереях чи місцях загального користування. У результаті кілька значних за кількістю учасників корпоративу в одному «корпоративі». Це особливість великих святкових передноворічних зустрічей працівників.
Шкода у наведеному прикладі умовна, оскільки важко інакше організувати одночасну корпоративну зустріч у компанії з тисячами працівників. Проте варіантів організаційного вдосконалення свята багато: наприклад, співробітників, які працюють в офісах у мегаполісі, зацікавить виїзд на природу, імерсійне шоу та заміський відпочинок з ярмарком та народними гуляннями. Можна влаштувати свято із шубами, самоварами, залученими артистами, фокусами та катанням на конях.
Кожна компанія може формуватися свої традиції. Корпоративні зустрічі допомагають цьому. Не обов'язково замахуватися на голлівудський рівень і запрошувати Клінта Іствуда як старий ведучий. Запорука успішного корпоративу – це баланс відповідно до можливостей компанії та співробітників. Не треба напружувати їх непосильними зборами на «вечірку»: хтось це зробить легко, а для когось це привід задуматися про те, чи потрібно йому це «чергове» спілкування у відомому співтоваристві. Таким «напруженням» можна відвадити від участі в передноворічній події. Як варіант можна зробити невеликий та душевний вечір у невеликому колективі.
Корпоратив перед Новим роком — насамперед можливість співробітникам заспокоїтись та розслабитись після насиченого трудового ритму з усіма його особливостями протягом року. І особливо — в останній тиждень, коли буквально цейтнот, все горить — від звітів і планів до необхідності встигнути всебічно підготуватися до свята.
Ось чому важливо залишити людям вибір, не перевантажувати формалізмом, враховувати особливості особистості співробітника та його бажання ставитися з повагою.