Існувала особлива прикмета цього дня: якщо багато снігу — рік буде медовим. Щоб пошанувати Зосиму, на стіл обов'язково ставили мед та ласощі з нього — наприклад, пряники чи медові іриски.
Добігали кінця Святки, і нечиста сила намагалася наостанок натворити якомога більше поганого. Тож у день Зосими прийнято було гнати чортів. Чоловіки й баби одягали кожухи навиворіт і виходили надвір, прихопивши з собою кочерги. На чолі процесії несли палаючу ганчір'я. Люди ходили від двору до двору та кричали: «Виходь, нечиста сила!».
У цей час «забивали чорта» — били (навмисне, звичайно) одного з мужиків, вбраного в кудлатий кожух. Після цього розводили багаття та святкували перемогу над нечистою силою. Хлопці та дівчата стрибали через вогонь, щоб зміцнити здоров'я та отримати щастя.
Цікаві дівчата, бажаючи дізнатися про майбутнє, виходили ввечері на подвір'я помічати зірки. Якщо Велика Ведмедиця опинялася праворуч — це означало, що святкові ворожіння на нареченого неодмінно здійсняться. Якщо перед собою дівчина бачила Чумацький шлях — це віщувало ще рік життя в очікуванні нареченого.
Ворожили у цей день і на погоду. Чисте небо з повним місяцем віщувало сильну повінь. А якщо при безхмарному небі ще й морозно, значить холоди стоятимуть ще довго.
Цього дня (дата за старим стилем: 4 січня) Православна церква відзначає пам'ять Преподобномученика Зосими пустельника Кілікійського. Але у народній свідомості цей день асоціюється з ім'ям Зосими Соловецького — православного святого, який заснував відомий монастир. Він вважається покровителем бджолярів та бортників, тому саме йому молилися за хороший збір меду. Пам'ять Зосими Соловецького відзначається у квітні.