На Русі на Василя сповідника було прийнято приносити до будинку соснову гілку: вона очищає повітря і дає здоров'я всій сім'ї. Із соснової хвої та гілок готували цілющі настої. Популярним був вітамінний напій: 20 г хвої заварювали в склянці води і приймали по дві столові ложки тричі на день. Лікували цього дня дітей, які страждають на водянку (цю хворобу ще називали овечою задишкою). Робили це так: мати загортала дитину в овчинний кожух і клала біля порога, а батько тим часом заганяв овець у хату, а потім виганяв надвір. Селяни вірили, що тварини забирали з собою недугу.
У день Василя Капельника (дата за старим стилем: 28 лютого) починав танути сніг на дахах. З цього приводу говорили: «Подивися на Васильєв день на крапельники (бурульки) – і крапель піде»; “Прийде Василь – і зима заплаче”. На бурульки дивилися не тільки забави заради, а й для передбачення врожаю. Так, довгі крапельники обіцяли довгий льон.
Існували й інші прикмети. Якщо йшов дощ — літо мало бути добрим. Спостерігали також, як тануть кола навколо дерев: якщо краї круті — то й весна буде крута, якщо пологи — то й весна протяжна.