Православна Церква в цей день (дата за старим стилем: 12 січня) вшановує святу мученицю Татіану Римську – ранньохристиянську мученицю, яка зазнала тортур за віру при імператорі Олександрі в 3 столітті.
Друга, давніша назва свята — Бабин кут. На Русі так називався бабій кут – місце біля печі, де знаходилися предмети домашнього начиння, і де господиня проводила багато часу. Це місце також називалося сонечком. На честь цього на Тетянин день «величуха» (старша господиня в сім'ї) пекла коровай, що символізує Сонце. Вона ж діставала його з печі і, давши хліб охолонути, ділила між членами сім'ї. Кожному мав дістатись бодай шматочок.
Окрім того, цього дня потрібно було сходити на річку за водою та вибити пил із половиків. У народі казали: «Тетяна і коровай пече, і половики б'є, і хоровод веде».
З господарювання пов'язане ще одне повір'я цього дня. Вважалося, що дівчинка, яка народилася у Тетянин день, буде гарною господаркою. Таку будь-яка візьме заміж, але свою долю хочуть знайти все. Тому на Бабин кут усі дівчата, які мріють одружитися, робили мітлу, яку намагалися залишити в будинку бажаного нареченого, причому так, щоб свекруха не знайшла. Втім, досвідчені матері сімейств про це звичаї знали і на поріг пускали далеко не кожну дівчину.
Для цього дня існували прикмети на погоду. Якщо на Тетяну йшов сніг, вважали, що літо буде дощовим, а ось тепла хуртовина віщувала посуху та неврожай. Натомість, якщо небо було ясним, а надворі стояв морозець — селяни чекали хорошого врожаю.