Якщо коротко, фрігани – це ті ж вегетаріанці, але відкололися від своїх побратимів, що мирно пасуться на кропово-салатному пасовищі і оголосили війну споживачеві дуже своєрідним чином – добувають собі їжу, одяг та інші радощі життя в сміттєвих баках. Якщо трохи докладніше, то було приблизно так…
Якось темної безмісячної ночі десь у глушині Північної Америки зібралася група вегетаріанців-екстремалів для приємного проведення часу. Затишно розташувавшись навколо вогнища і тихо похрускуючи капустою, вони по черзі розповідали іншим про свої кумедні пригоди з життя, вільного від продуктів тваринного походження. Капусти було вдосталь, та й дровами запаслися як слід – ніч обіцяла бути цікавою.
Але захопившись розмовами, тихі і добрі вегетаріанці надто швидко з'їли капусту, моркву, шпинат та іншу рослинність, що прихоплена з собою. Голод-то, він – не те що не тітка, а звірюга справжня з гострими кігтями. Ось і почав голод гризти їх ізсередини. І до того боляче почав гризти, що вкрай збожеволіли деякі з них.
Деякі з голодухи «пригадали», що у всьому винні світові транскорпорації і з дикими криками помчали трощити все довкола – так народилося екстремістське крило антиглобалізму. Деякі зловили якусь живність, швиденько засмажили її на багатті, з'їли і перетворилися на нормальних людей. А найледачіші з вегетаріанців вирушили шукати їстівне на смітниках.
«Смітники Америки – найкращі смітники у світі!» – Вигукнули вже ситі і веселі, але, як і раніше, ліниві вегетаріанці-екстремали. На радощах вони почали валятися у відходах і пірнати у купи сміття, маючи намір з першої спроби вхопити (на їхню думку) найцінніше та найпривабливіше для повсякденного життя. Згодом назвуть це dumpster diving (пірнання на звалищі) і пишатимуться цим новомодним змаганням.
«Ні – анархії та безладдя!» – Не знаю, хто сказав. Але лінивим сміттєвим вегетаріанцям дуже захотілося самоорганізуватися та впорядкуватися. Так народився рух фріганізм (free – «безкоштовний», vegan – суворе вегетаріанство, що геть-чисто виключає з раціону всі продукти тваринного походження). І щоб було зрозуміло, фриганізм – це стиль життя, жорстко заперечує принципи споживання.
Знову незрозуміло?.. Нічого страшного – фриганісти (перепрошую, фрігани) і самі не розуміють що творять. Одні стверджують, що це справді стиль життя, за якого слід дотримуватися альтернативних життєвих стратегій, що ґрунтуються на мінімальній, обмеженій участі в економіці та мінімальному споживанні ресурсів. Інші примикають до цього руху з політичних міркувань. Треті побачили у горах сміття релігійні мотиви. Четверті просто з жиру шаленіють.
Справді, якщо взяти всіх фріганів скопом і без «класифікації» перерахувати всі їхні уподобання, то перше бажання, що виникає відразу після прочитання – покрутити пальцем біля скроні. А щоб наочніше було, читайте:
• Фригани працюють лише для того, щоб купити найнеобхідніше і не зустрічається на звалищах. Ліки, наприклад. Дуже не люблять витрачати гроші на житло, заощаджують на електроенергії. Активно закликають людей стати свідомими та не купувати нічого зайвого.
• Фригани витягують зі сміттєвих баків та звалищ не лише продукти харчування, а й одяг, побутову техніку – все необхідне для життя. Щоправда, доглянуті західні фригани благородно «отоварюються» у сміттєвих баках великих супермаркетів, чиї працівники акуратно загортають у пластикові мішки продукти, термін зберігання яких спливає з дня на день або упаковка була трохи пом'ята.
• Ті фрігани, що побачили у сміттєзвалищі якусь реальну філософію життя, обмежуються лише шиттям одягу з викинутих речей і конструюванням одного велосипеда з трьох покинутих. Самі ж вдень поважно ходять на роботу, як ні в чому не бувало, а ночами дрібними групами шурхають по смітниках.
• Деякі фрігани активізуються лише напередодні свят, всіляко переконуючи людей не створювати собі та близьким святкового настрою виключно покупками подарунків та прикрасою свого будинку за свої кровні. Активізуючись, влаштовують акції, протиставляючи власну свободу суспільству, заснованому на матеріалізмі, конкуренції, моральній апатії, заздрості та конформізмі.
• А дивні фрігани «сумлінно» збирають у сміттєвих баках ще придатні до вживання продукти, готують із них їжу і годують нещасних волоцюг-нефриганів. І старанно роз'яснюють їм (нефриганам) всю гидоту консумеризму (розширення прав споживачів та посилення їхнього впливу на продавців та виробників).
• Молоді фрігани та фріганки розважаються як можуть – змагання влаштовують, вищезазначеним dumpster diving займаються. Пирнають у купи сміття та отримують море драйву. За молодістю діляться з іншими своєю вчорашньою їжею – роздають їжу, яку викинули б інакше. Веселими групками ходять з гаслами «Food Not Bombs» («Їжа замість бомб»).
• Молоді і не дуже молоді фригани влаштовують масові тури містами Америки та Англії, в яких гуру фриганізму навчають захоплених роззяв правильному GeOb'ленію. GeOb – абревіатура із двох німецьких слів Gemüse (овочі) та Obst (фрукти). Відповідно, GeObben – значить, діставати овочі та фрукти зі сміттєвих контейнерів.
• Зрозуміло, фрігани мають свій сайт і сім Заповідей фригану, про які вже не хочеться розповідати (бажаючі «ближче» познайомитися з фриганізмом – самі знайдуть). Зрозуміло, у фріганів є своя штаб-квартира і свій фронтмен… Багато чого в них є!
На закінчення: у Росії фриганізму немає. Є бідолахи, які від безвиході риються в сміттєвих баках. Жалюгідні групи молодих людей з великих мегаполісів, які на знак модної солідарності впритул підійшли до «смітників» і ретельно приховують свої обличчя – не беруться до уваги.