Щорічно 4 березня відзначається Міжнародний день очкарика – свято людей, які дивляться на навколишній світ переважно крізь окуляри. І треба зазначити, що таких чимало – згідно з медичними даними, близько третини населення Землі різною мірою страждають на порушення зору, тому змушені носити окуляри.
На жаль, ця цифра щороку зростає. І не тільки тому, що кількість людей похилого віку збільшується в усьому світі, а значить і схильна до ризику вікових порушень зору, але й тому, що хвороби очей вражають все більше дітей, а «залежність» від гаджетів призводить до погіршення зору у підлітків. За статистикою – кожні п'ять секунд у світі сліпне одна доросла людина. А щохвилини – одна дитина. Тим не менш, більшість випадків сліпоти можна було б уникнути у разі своєчасного лікування. Тому сьогоднішня дата – це не лише «професійне» свято очкариків, а й ще одна нагода нагадати про важливість профілактичних заходів для збереження гарного зору та профілактики сліпоти.
Щодо історії самих окулярів, то відомо, що перші лінзи були знайдені при розкопках Трої, а їх вік визначають аж 2500 років до нашої ери. Щоправда, їх не використовували для корекції зору, а носили як прикраси. Також лінзи згадуються у стародавніх єгипетських ієрогліфах. Відомо, що і Архімед вивчав закони заломлення світла і за допомогою кристала коригував зір, а римський філософ Сенека Луцій Анней використовував для збільшення дрібного тексту заповнений водою скляний міхур, і він написав перші роботи з корекції зору. До речі, в різних країнах кристали та лінзи використовували і як сонцезахисні засоби для очей.
Перші окуляри у сучасному розумінні з'явилися у 13 столітті. Згідно з легендою, «винахідником» окулярів став у 1285 році італійський склодув Сальвіно Арматі з Флоренції, який поєднав дві лінзи за допомогою оправи, він же першим організував виробництво окулярів. До речі, спочатку в окуляри вставляли довгофокусні опуклі лінзи, які допомагали краще бачити при далекозорості, а лише потім стали за допомогою увігнутих лінз «виправляти» короткозорість.
Але довгі роки окуляри були доступні лише заможним людям та представникам вищих станів через високу ціну на них. Нерідко окуляри носили, щоб показати свій суспільний статус та освіченість, а не через проблеми із зором. Наприклад, на полотнах європейських майстрів можна часто зустріти зображення людей в окулярах на портретах або в жанровому живописі.
Вважається, що у Росії окуляри з'явилися на початку 17 століття, їх привозили із Європи. Так, у «Видатковій книзі грошової скарбниці» царя Михайла за 1614 рік значиться, що в іноземного гостя були куплені «окуляри кришталеві з одного боку гранени, а з іншого гладкі, що, в них дивлячись, багато здається». До кінця 18 століття вже популярні стали лорнети (у жінок, у тому числі як предмет прикраси) і моноклі (у чоловіків, особливо серед офіцерів і дипломатів). Діоптрична нумерація скла з'явилася 1873 року. У 19 столітті поширення набуло пенсне, яке носили на шнурку чи ланцюжку. Чоловіки кріпили його до кишені сюртука чи фрака, а жінки – до пояса сукні чи плечі. А потім у окулярів з'явилися дужки, і вони набули практично сучасного вигляду, допомагаючи і сьогодні багатьом людям бачити світ у всіх фарбах та дрібницях.
Але, на жаль, слово «очкарик» деякі люди використовують із наміром образити людину в окулярах. Адже цей аксесуар, насправді, може бути ознакою розуму, освіченості і навіть краси. Адже в сучасному світі важко уявити життя без окулярів, які є не лише засобом для корекції зору, а й яскравим аксесуаром та засобом створення певного іміджу.
Тому наявність окулярів не може бути соромним. Навіть у мистецтві та літературі людей розумних та інтелігентних найчастіше представляють саме очкариками. До речі, вчені Університету Майнца в Німеччині, зауваживши, що за допомогою до окулістів частіше звертаються люди більш освічені, провели дослідження, які виявили закономірність, що «очкарики», як правило, мають IQ вище порівняно зі своїми ровесниками.
До того ж, багато відомих особистостей були або є очкариками. Серед них – римський імператор Нерон, який спостерігав через своєрідний смарагдовий лорнет за битвами гладіаторів; великий російський письменник Антон Павлович Чехов; англійський музикант, поет, композитор, один із засновників легендарного гурту The Beatles – Джон Леннон; великий гуманіст та філософ Махатма Ганді; американські бізнесмени, засновники великих корпорацій – Білл Гейтс та Стів Джобс та багато інших.