Святий Кирило (у світі Костянтин на прізвисько Філософ) — візантійський місіонер, який разом із братом Мефодієм склав першу слов'янську абетку. За переказами, в 862 році до Константинополя, де жили брати, приїхали посли від моравського князя Ростислава з проханням надіслати вчителів, які могли б пояснити його підданим віру їхньою рідною мовою. Вибір патріарха впав на Кирила та Мефодія. Надалі просвітителі перекладали церковні книги з грецької на слов'янську, навчали людей читання, письма та ведення богослужінь.
На Русі Кирила прозвали Весноуказчиком, оскільки погода у цей день судила про весну (дата за старим стилем: 14 лютого). Якщо вона виявлялася гарною, це віщувало морози. А в мороз перша річ — випити гарячого збитня. Цей напій з меду із прянощами був здавна популярний у народі. Збитень пили по кілька разів на день, ним торгували на вулицях та в шинках.
На Кирила також говорили: “Сніг осідає – поля уточнює”. Це було пов'язано з тим, що селяни намагалися утримати на полях сніговий покрив, щоб, розтанув, він наситив ґрунт вологою. Для цього чоловіки виходили на майбутню ріллю та втоптували сніг. На Кирила ж у південних регіонах починали вивозити у поля гній.
Ще одна назва свята – Бабині узбрикси. У давні часи на Русі в цей день жінки несли гостинці повитухам, які приймали у них пологи.