Преподобний Феодор Студит, пам'ять якого відзначається цього дня (дата за старим стилем: 26 січня), народився 758 року в Константинополі і здобув широку та різнобічну освіту. У 796 році за ревнощі про збереження церковних правил і викриття беззаконня імператора Костянтина VI Багрянородного після жорстоких мук був засланий на ув'язнення.
Пізніше, за царювання імператриці Ірини, преподобний був повернутий із заслання і отримав в управління запустілий Студійський монастир, в якому і зараз спочивають його мощі. Перу преподобного належить чимало корисних книг.
Преподобний Феодор як за життя, так і по кончині зробив багато чудес. Ті, хто закликав ім'я його, позбавлялися від пожеж, від нападу диких звірів, отримували зцілення від недуг.
На Русі вважалося, що цього дня покійні сумують за своїми рідними та ходять землею. Щоб заспокоїти їх, треба насипати на могилу золи та сказати: «Не ходіть у дворі, душі сирітські! А йдіть на західний бік, там вам вічна радість». Крім того, цього дня було прийнято молитися Феодору про зцілення від грудних хвороб та болю в шлунку.
У народі цей день називали “Харків”. По гороху гадали про погоду: якщо сухі горошини каталися на блюді з дзвоном, це віщувало тріскучі морози, а якщо безшумно — тихі снігопади. Люди, народжені цього дня, на Федора (Феодора) варили та їли горохову кашу, щоб горох дав їм сили на весь наступний рік.
Про Федора Студіта також говорили: «Федор Студит землю студит». А ще вважалося: який цей день — такою буде і весна.