20 березня відзначається карколомне свято – Міжнародний день щастя . До того ж, що таке щастя, чиновники з ООН не роз'яснили. Просто вирішили додати до календаря ще один «щасливий» день.
Таке свято було прийнято з ініціативи маловідомої держави в Азії – Бутану. У цьому королівстві 1971 року на офіційному рівні було проголошено, що в них розпочалося будівництво держави Щастя. Замість валового внутрішнього продукту у Бутані запровадили показник «Валового Національного Щастя». Вони мають єдине у світі Міністерство щастя. У Бутані середня зарплата менша за 100 доларів на місяць. Напевно, і справді, не в грошах щастя. Але якщо врахувати, що в королівстві нещодавно з'явилося телебачення, а також функціонує одна-єдина газета – то можна зрозуміти, чому бутанці такі щасливі люди.
А ось за даними організації економічного співробітництва та розвитку, найбільш щасливими країнами є Швейцарія, Данія, Норвегія, Швеція, Австралія. Ці держави постійно перебувають у топ-рейтингу «щасливих» країн. Щоправда, інші організації застосовують свої індекси щодо підрахунку «щасливих» держав, і в їх рейтингах розвинуті економічні країни займають дуже низькі місця.
Це й не дивно, адже чіткого критерію визначення, що таке щастя – немає. Філософи і психологи дають поняттю «щастя» – свої хитромудрі та витіюваті позначення. А ось біохіміки якраз і не морочаться з цього приводу. Для них все ясно: щастя – це синтез багатьох гормонів. І жодних загадок тут нема. Але якщо все так просто, то чому досі немає таблеток щастя?
Людство постійно мріє знову поринути у вік Астреї, тобто у золоту пору, коли жили довго і щасливо. На відміну від цього міфу, Арістотель знайшов реальну обитель щастя. Він описав, що небесне склепіння складається із семи сфер, і ось останнє сьоме небо і є щастя. Звідси вираз: від щастя на сьомому небі. Хоча життєва мудрість правильно каже: добре там, де нас немає. У гонитві за Синім птахом і полягає сенс щастя.
Добра фраза В. Короленка: «Людина народжена для щастя, як птах для польоту» – на жаль, залишається недосяжною мрією для багатьох людей. Але, напевно, таки «гормональний рай», про який мріють біохіміки, колись настане. Політики обов'язково будуть намагатися побудувати штучне всесвітнє щастя. Зробити це за допомогою зброї чи грошей не вдасться.
Замість золотого запасу уряди багатьох країн триматимуть у Держохороні пігулки «Фелічітона». За допомогою цих «таблеток щастя» народ можна тримати у покорі та під контролем. Тільки людина висловлює своє невдоволення зарплатою чи порушенням прав, то їй не палицею по голові, а «чарівну» пігулку «Фелічітона». І людина ходить щаслива і задоволена до наступного дня. Буде новий день – буде і пігулка. Усі філософи та мислителі відпочивають зі своїми масштабними теоріями.
Існує безліч афоризмів для щастя. Кожна знаменита (і не дуже) людина намагалася охарактеризувати своє розуміння щастя. Бєлінський сказав: “Нещастя – хороша школа”, а Пушкін додав: “Але щастя – хороший університет”. Герой у фільмі “Доживемо до понеділка” цілком обґрунтовано заявляє: “Щастя – це коли тебе розуміють”. «Соромно бути щасливим поодинці», – дуже чітко зауважив А. Камю. “Щастя – це лише мовчання нещастя”, – мудро зауважив Ж. Ренар. І це перегукується з висловлюванням незабутнього Фігаро: «Якщо начальство не робить нам зла, то це вже неабияке благо». Але, мабуть, дуже точно висловився один невідомий автор: “Щастя – це коли не треба брехати, що щасливий”.
Вітаємо всіх із Міжнародним днем щастя! І якщо людина буде щаслива хоча б один день на рік – це зовсім непогано.