Щорічно 8 лютого російська наукова спільнота відзначає своє професійне свято – День російської науки , заснований указом президента РФ у 1999 році.
(28 січня) 8 лютого 1724 Указом урядуючого Сенату за розпорядженням Петра I в Росії була заснована Академія наук. 1925 року вона була перейменована на Академію наук СРСР, а 1991 року — на Російську Академію наук.
7 червня 1999 року Указом президента РФ № 717 було встановлено День російської з датою святкування 8 лютого. В Указі йдеться, що свято було встановлено: «враховуючи визначну роль вітчизняної науки у розвитку держави і суспільства, дотримуючись історичних традицій і ознаменування 275-річчя від дня заснування в Росії Академії наук».
Михайло Васильович Ломоносов, Іван Петрович Павлов, Дмитро Іванович Менделєєв, Костянтин Едуардович Ціолковський, Петро Леонідович Капіца, Лев Давидович Ландау, Ігор Васильович Курчатов, Павло Сергійович Александров, Сергій Павлович Корольов — ось тільки мала частина імен російських науковців, які внесли внесок.
Росія стала першою країною, де було розроблено вчення про біосферу, вперше у світі в космос запущено штучний супутник Землі, введено в експлуатацію першу у світі атомну станцію.
Чимало російських та радянських учених було відзначено Нобелівськими преміями. Першим із удостоєних, 1904 року, став академік Іван Павлов за роботу з фізіології травлення, далі, 1908 року, — Ілля Мечников за праці з імунітету, відомий радянський фізик Петро Капіца — 1978 року за відкриття явища надплинності рідкого гелю. Останнім російським лауреатом став фізик К.С. Новосьолов, який у 2010 році отримав Нобелівську премію за новаторські експерименти з дослідження двовимірного матеріалу графена.
В даний час в структуру Російської академії наук (РАН) входять тринадцять відділень з областей та напрямів науки, три регіональні відділення, 15 регіональних наукових центрів, а також численні інститути. Академія є правонаступником Російської академії медичних наук та Російської академії сільськогосподарських наук.
Формуються дослідницькі інфраструктури, що дозволять вирішувати масштабні наукові завдання. У рамках програми мегагрантів створено понад 200 лабораторій світового рівня, які очолюють вчені, які визначають тенденції глобального наукового розвитку.
Загалом в Академії налічується понад тисячу наукових установ, понад 48 тисяч наукових співробітників, у тому числі близько 900 академіків та понад 1000 членів-кореспондентів.
Основною метою діяльності РАН є проведення та розвиток фундаментальних досліджень, спрямованих на отримання нових знань про закони розвитку природи, суспільства, людини та сприяють технологічному, економічному, соціальному та духовному розвитку Росії.
Важливо зауважити, що за радянських часів День науки відзначався у третю неділю квітня. При виборі дати керувалися тим, що у 1918 році між 18 та 25 квітня В.І. Ленін склав «Малюнок плану науково-технічних робіт». До сьогодні деякі наукові колективи відзначають День науки «по-старому», тобто в третю неділю квітня.
Як відомо, наука є основною рушійною силою прогресу, найважливішим ресурсом розвитку національної економіки, медицини, освіти та соціальної сфери. Тому від досягнень вчених безпосередньо залежить не тільки економічне зростання та створення нових високопродуктивних робочих місць, а й якість життя мільйонів людей.
Сьогодні російські вчені продовжують славетні традиції — розвивають найперспективніші напрями у науці, розробляють новітні технології, готують учнів. Не дивно, що й уряд країни приділяє особливу увагу підтримці науки та розвитку сектору наукових розробок, у тому числі молодих дослідників. Так, у 2013 році було запущено довгострокову програму фундаментальних наукових досліджень у Росії. Загальний обсяг фінансування її на період до 2020 становить понад 834 мільярди рублів.