При прийнятті рішень необхідно мати повну інформацію, розрахувати час і ретельно вивчити всі варіанти. Швидше за все, ваш сечовий міхур не повинен бути повним.
Але наука має ще й інші застереження, тому що існують набагато дивніші речі, які впливають на нас при прийнятті рішень.
Вплив на прийняття рішень
10. Час дня
Чим більше рішень ми приймаємо, тим більше ми страждаємо від втоми: втоми від прийняття рішень. Також як спортсмен, який занадто багато тренується і в результаті стає фізично виснаженим, так і людський розум може втомитися навіть легкого навантаження.
Насправді, втома від прийняття рішень не обов'язково пов'язана з труднощами рішень, які ми приймаємо, вона може бути пов'язана з їх великою кількістю. Протягом дня ми робимо десятки, якщо не сотні простих виборів: який одяг одягти, що з'їсти на сніданок, якою смугою рухатися на дорозі, яку музику слухати тощо.
Кожен вибір послаблює нашу здатність приймати рішення, тому до кінця дня ми також “добре” можемо прийняти рішення, як Елізабет Тейлор процвітає у виборі партнера по життю. Принципова різниця між фізичною та психічною втомою полягає в тому, що ви не усвідомлюєте, що психічно виснажені.
Дослідження 2011 року аналізувало те, як рішення 1100 суддів були пов'язані із психічною втомою. У результаті експерти виявили, що ув'язнені мали більше шансів бути звільненими, якщо рішення щодо їх апеляцій виносилися у першій половині дня.
Чим ближче було закінчення дня, тим судді сильніше втомлювалися, і відповідно тим частіше вони виносили рішення не на користь ув'язненого.
Чинники, які впливають прийняття рішень
9. Сечовий міхур
Вам колись доводилося приймати дуже тяжке рішення? Рішення, яке може позбавити вас кар'єри, зруйнувати ваші стосунки чи назавжди змінити ваше життя? Чи знаєте ви, що потрібно робити, що перестати метатися і вирішити? Не ходити до туалету. Чи не вірите? Ось що з цього приводу говорить наука.
Голландський вчений Мірьям Тук (Mirjam Tuk) виграла Шнобелівську премію за своє дослідження про те, як контроль над сечовим міхуром може позитивно впливати на нашу поведінку.
Її дослідження показало, що люди, яким дуже хотілося спустошити свій сечовий міхур, ставали більш терпимими до грошей, і охоче погоджувалися на отримання вигоди в довгостроковій перспективі, тобто ставали менш імпульсивними щодо негайної винагороди. Вони також могли ефективно управляти іншими, більш автоматичними імпульсами.
В одному з експериментів перша група добровольців випила п'ять великих склянок води, тоді як інша група відпила по ковтку з 5 склянок.
Приблизно через сорок хвилин (саме стільки часу потрібно воді, щоб дістатися до сечового міхура), був оцінений самоконтроль учасників. Вони повинні були вибрати між отриманням 16 доларів завтра або 30 доларів через 35 днів.
У підсумку, ті, хто хотів у туалет, здебільшого вибрали більше грошей, які можна отримати у довгостроковій перспективі.
Контроль ухвалення рішень
8. Наскільки ви злі
Всі ми знаємо, що гнів веде до появи ненависті, а ненависть, у свою чергу, призводить до страждань, чи не так? Але злість і гнів також пов'язані з можливістю прийняття рішень.
Уеслі Мунс (Wesley Moons), психолог з університету Каліфорнії та його колега Діана Макі (Diane Mackie) провели серію експериментів про те, як гнів впливає на прийняття рішень.
У першому тесті група студентів (вони були дуже злі, оскільки зазнали жорсткої критики з боку своїх колег, а також їх попросили описати ситуації, в які вони потрапляли раніше і які викликали спалахи гніву) розташувалася в одній кімнаті з групою абсолютно спокійних учасників.
Потім їх попросили прочитати як сильні, так і слабкі аргументи, розроблені для того, щоб переконати їх у наявності у студентів добрих фінансових звичок. Сильний аргумент ухвалювався активно, слабкий взагалі залишився непочутим.
У другому експерименті учасникам сказано, хто саме розробляв ці аргументи. Одна група дізналася, що аргументи розробила організація з наявністю досвіду у фінансових питаннях, інша група отримала інформацію про те, що аргументи були виведені медичною організацією, яка не має відповідного досвіду.
В обох випадках злі студенти довели, що гнів змушує людину мислити більш аналітично і приймати раціональніші рішення.
У третьому експерименті також вдалося довести, що гнів перетворює людей, не дуже схильних до аналітичного мислення, більш проникливих мислителів.
Ухвалення рішень в умовах невизначеності
7. Наявність надто великого вибору
При прийнятті рішення краще мати всю інформацію, чи не так? Однак, з науки все не так. Ми краще ухвалюємо рішення, коли ми обмежені у виборі.
Зокрема, одне із досліджень сконцентрувалося на вивченні реакції людей, які зіткнулися з вибором шоколадних цукерок. Люди воліли вибирати з 30, а не з 6 видів, однак, після того, як вибір був зроблений, ті індивідууми, які робили вибір із меншої кількості цукерок, залишилися задоволені своїм рішенням і згодом поверталися за цими солодощами знову.
Барі Шварц (Barry Schwartz), автор “Парадоксу вибору”, пояснює цю дивність наступним чином: “Чим більше варіантів, тим вірогідніший шанс, що людина зробить неоптимальний вибір, і ця перспектива підриває можливість того задоволення, яке можна отримати від правильного вибору”.
Прийняття рішень та інформація
6. Наша підсвідомість
Коли справа стосується серйозних рішень, що перевертають життя, чи то в який коледж вступити на навчання чи чи переходити на іншу роботу, чи звичайних простих рішень – випити каву чи капучино, в яку близькосхідну країну поїхати у відпустку, не варто робити поспішних висновків.
Подумати про це? Так. Переспати з цією думкою? Безперечно. Це краще, ніж ухвалити рішення швидше, ніж потрібно. Звичайно, якщо ви прислухаєтеся до того, що говорить наука.
Є деякі підстави вважати, що наша підсвідомість набагато краще приймає миттєві рішення, ніж наша свідома. На основі аналізу закономірностей, що відбуваються в мозку якраз перед прийняттям рішень, фахівці в Лейпцигу та Берліні виявили, що наша підсвідомість робить вибір швидшим (до семи секунд) порівняно з нашою свідомістю.
У журналі “Наука” дослідники, здавалося, дійшли нелогічних висновків, що говорять про те, що упущення деяких деталей роздмухує важливість одних аспектів за рахунок інших аспектів вашого рішення і погіршує в результаті загальне судження. Висновок простий: найпростіші рішення покращується свідомою думкою, комплексні рішення лише страждають від цього.
Провівши низку експериментів, вчені виявили, що свідомі думки допомогли виявити хороші автомобілі, незважаючи на те, що ці функції були досить простими. Коли опис функцій ускладнився, краще справлялася підсвідомість, вибираючи вражаючий автомобіль. Те саме вірно і для рішень, які ми приймаємо, йдучи за покупками до супермаркету.
Наука досі не вигадала для людини простий спосіб розуміння різниці між стадним інстинктом, вільною волею та безглуздим рішенням. Може, їй потрібно ще часу?
5. Стать вашої дитини
Ухвалення політичних рішень
Якщо політична лояльність до тієї чи іншої партії завжди вставала між вами та вашим партнером, то народження дитини може абсолютно змінити погляди вашої другої половинки. Американське дослідження 2008 року під назвою “Дочки та голосування за лівих” показало, що стать дитини може вплинути на політичний вибір.
При народженні кожної наступної дитини жіночої статі на два відсотки підвищується ймовірність того, що пара голосуватиме за лібералів. Те саме справедливо і для хлопчиків, тільки у випадку з ними очевидне збільшення ймовірності голосування за консерваторів.
Чому це відбувається? Деякі фахівці говорять про те, що через дискримінацію в оплаті праці жінок, а також через різні переваги щодо суспільних благ, батьків раціонально хилить “вліво”, якщо у них народжуються дівчатка, і “вправо”, якщо народжуються сини.
4. Ваше оточення
На нас може впливати наш настрій, але ми не настільки безглузді, щоб опинитися під впливом приміщення, в якому знаходимося, чи не так?
Виявляється, що саме так і відбувається. Декілька досліджень останніх років вивчали те, як люди голосували і дійшли висновку, що місце, в якому людина віддавала свій громадянський обов'язок, безпосередньо впливало на те, за кого або за що вони голосували.
Наприклад, якщо голосування проходило в церкві, то людина ставала більш консервативною, ніж вона є насправді, і частіше вирішувала, що гарячі питання, такі як аборти та одностатеві шлюби варті особливої уваги.
Ще одне дослідження показало, що під час голосування у приміщенні школи людина частіше позитивно реагувала на присутні у виборчому бюлетені шкільні ініціативи.
На закінчення варто відзначити, що, напевно, не варто приймати рішення про те, чи потрібно вам мати дитину чи ні, перебуваючи в пологовому відділенні.
3. Температура
Нам подобається думати, що ми не робимо поспішних висновків щодо інших людей. Насправді кожен з нас чудово розуміє, що одяг, який носить людина, її мова тіла, а також її фізична привабливість (або її відсутність) впливає на те, як ми реагуємо на цю людину. Може бути не настільки очевидною манерою, але приблизно також впливає і температура.
У дослідженні, проведеному психологом Джоном Баргом (John Bargh) та професором з маркетингу Лоуренсом Вільямсом (Lawrence Williams), аналізувалося те, як температура впливає на прийняття рішень.
Учасників просили потримати або холодну або гарячу чашку, а потім вони повинні були поділитися своїми враженнями про гіпотетичну людину. Ті, хто тримав у руках теплу чашку, оцінили вигаданого персонажа як набагато більш теплої та товариської людини, порівняно з оцінкою людей, в руках яких була холодна чашка.
У наступному експерименті суб'єкти, які відчувають тепло, були щедрішими і частіше віддавали подарунковий сертифікат, а не зберігали його для себе. Чим вище температура, тим більше ми схильні довіряти чужим людям, тим частіше ми даємо офіціантам чайові, і навіть тим частіше робимо ризиковані інвестиції.
2. Темп фонової музики
Ви ніколи не будете слухати Nirvana в процесі навчання чогось або ж танцювати під Deep Purple, коли вам потрібно подумати. Ніколи не будете кричати разом з Slipknot, проводячи якесь дослідження або підспівувати Rammstein під час написання мови. Ви не станете цього робити, принаймні теоретично.
Виявляється, як стверджує наука, прослуховування музики швидкого темпу може допомогти вам швидше прийняти рішення, і воно буде правильнішим, ніж при прослуховуванні музики повільнішого темпу.
Дослідження, проведене у січні 2009 року, концентрувалося на вивченні різних темпів музики та їх впливу на продуктивність при прийнятті рішень. Результати вийшли більш ніж певні.
Учасники, які слухали музику зі швидким темпом, приймали точніші рішення, причому робили це швидше в порівнянні з тими, кого при ухваленні рішення супроводжувала фонова музика з повільним темпом. Результати були однаковими, коли йшлося про прийняття як складних, і простих рішень.
1. Комп'ютерні ігри, в які ви граєте
Комп'ютерні ігри завжди отримували погані відгуки. У чому тільки їх не звинувачували: і в тому, що діти почали страждати на ожиріння, і в тому, що малюки перетворюються на неврівноважених маніяків і багато в чому іншому.
Пізніше наукові дослідження дійшли інших висновків. Експерти наголошують, що жорстокі комп'ютерні ігри розвивають у гравців навичку приймати швидкі та точні рішення.
Вчені з університету Рочестера виявили, що гра в активні відеоігри насправді готує гравців до того, щоб приймати правильне рішення швидше. Люди, які грають саме в такі ігри, не тільки розвивають підвищену чутливість до світу навколо них, але також показують найкращі результати в умовах багатозадачності, вони найкраще водять автомобіль, а також краще відчувають напрямок.
Дослідження, опубліковане у журналі Current Biology, вивчило дві групи людей віком від 18 до 25 років, які зазвичай не грають у комп'ютерні ігри. Одна група людей грала у стратегічну гру The Sims 2, друга група грала у більш футуристичні ігри, такі як Call Of Duty 2 та Unreal Tournament.
Після ігор було проведено тести, у яких учасники мали проаналізувати своє оточення і виконати кілька завдань. У підсумку гравці другої групи на 25 відсотків менше часу витрачали на пошук правильної відповіді порівняно з гравцями The Sims 2.
Один з авторів експерименту Дефні Бавілер (Daphne Bavelier) зауважив: “Рішення ніколи не бувають чорними і білими. Мозок завжди обчислює ймовірності. Під час водіння автомобіля, наприклад, ви стежите за тим, що відбувається праворуч від вас, стежте за тим, щоб не виїхати на зустрічну смугу. Таким чином, на основі цих і інших ймовірностей: гальмувати”.
В результаті, мозок людини, яка грає в активні відеоігри, є набагато більш ефективним колектором, а також має сильніший процесор зі збору зорової та слухової інформації в порівнянні з мозком негеймера. Відповідно і рішення така людина приймає краще та швидше.