Вважають, що довге подружнє життя призводить до того, що заняття любов'ю втрачають свою привабливість. Секс із знайомою до “останньої тріщини” людиною, чиє тіло вивчено вздовж і впоперек, перетворюються на щоденну (а потім – щотижневу, щомісячну, щоквартальну) працю, яка не приносить задоволення. Так, наприклад, жителі Німеччини, в молодості у тому, що стосується сексу, дадуть фору будь-кому, але вже до 40 років стають байдужими до того, що ще нещодавно так хвилювало їх.
За оцінками фахівців, у 80-мільйонній країні мільйони пар страждають від нудьги у своїх спальнях, бо втратили будь-яке бажання займатися сексом і гадки не мають, як його повернути. Як це не парадоксально, але за всіх своїх невгамовних фантазій, у житті багато одружених німців не мають навіть традиційного сексу і переживають, що більше ніколи в житті їм не буде добре в ліжку.
“Буде!” – Упевнено заявляє Арнольд Ретцер, психотерапевт з Гейдельберга, який розробив теорію, здатну врятувати націю від постільної туги. На допомогу у вирішенні настільки серйозних завдань він закликав біблію: “Дружина не владна над своїм тілом, але чоловік; так само і чоловік не владний над своїм тілом, але дружина, – цитує Ретцер у своїй книзі Послання до коринтян. вас сатана нестримним вашим”.
Убачивши у помірності підступи диявола, 52-річний німецький лікар закликає подружжя всіма силами боротися з цією напастю. Секс має бути обов'язком, який потрібно виконувати. І ніякі відмовки, на кшталт “у мене був важкий день, я втомилася”, або звинувачення на кшталт “ти був недостатньо ніжний” не повинні стати на заваді регулярним заняттям любов'ю.
Центральна думка концепції Ретцера полягає в тому, що сексу надають занадто велике значення, в той час як він – не більше ніж похід у кіно, і саме так до нього потрібно ставитися. “Підкиньте монету: якщо випаде орел, ви повинні спати один з одним, якщо решка, то цього робити не можна”, – пише психотерапевт. На його думку, про ніч кохання треба домовлятися заздалегідь і в жодному разі не вирушати в ліжко спонтанно, бо передчуття посилює нетерпіння і, відповідно, задоволення. Більше того, лікар настійно радить заздалегідь продумати пози, техніку і взагалі всі найдрібніші деталі.
Не можна використовувати секс на доказ любові і вважати, що якщо благовірний вже півроку спить у піжамі, то це означає, що кохання минулося. А вже говорити з чоловіком на такі теми зовсім смерті подібно. Проте чекати, коли він згадає, хто лежить поруч із ним, теж неправильно. “Ніякого пасивного очікування, що колись щось спонтанно станеться. – стверджує Ретцер. – Тому що тоді нічого не станеться, і на сексуальному житті можна буде остаточно поставити хрест”. Але що найцікавіше, лікар вважає, що, займаючись сексом, зовсім не обов'язково відчувати задоволення. “Йдеться про виконання свого подружнього боргу. Це як платити податки”, – робить висновок автор. Про те, чи з'явилися у вчення гера Ретцера послідовники і чи досягли успіху в нелегкій постільній праці, нічого невідомо. Залишається тільки сподіватися, що те, що пропонує німецький фахівець, таки допоможе бідним подружжю відчути давно забуті відчуття.