Коли мова заходить про зведення нового архітектурного об’єкта, зазвичай його будують з розрахунком, що воно має бути приємним поглядом і залишати після себе приємне враження. Однак, є такі проекти, грандіозність яких просто захоплює дух. Ось тільки далеко не всі вони виявлялися втіленими у життя, але й у вигляді концепт-арту вони не можуть не притягувати погляду. До вашої уваги 14 нереалізованих архітектурних мегапроектів, які вражають уяву, навіть залишившись на папері.
1. Тріумфальний слон (Париж, Франція)
Про те, що існують Тріумфальні арки, багато хто знає. А ось потенційне зведення Тріумфального-Слона уявити досить важко. Адже такий проект справді існував, причому розташуватися йому довелося б не десь в Індії, а, як це не дивно, у французькій столиці. Щоправда, проект залишився на стадії гіпсового варіанту, який був зруйнований за розпорядженням паризької влади в 1864 році.
Виявляється, ще в 1758 році архітектору Чарльзу Ріберту спала на думку ідея доповнити Тріумфальну арку величезною статуєю слона. Причому він був не просто скульптурою: всередині планувалося розмістити три рівні, об’єднаних гвинтовими сходами. Крім того, відомо, що одне з приміщень мало стати бальним залом, а звуки оркестрової музики, яку б там грали, розносилися по вулиці безпосередньо через вуха величезного слона. Не залишився б без діла та хобот: його збиралися пристосувати під фонтан.
2. Музей наративного мистецтва Джорджа Лукаса (Чикаго, США)
Цей футуристичний проект був максимально близько до втілення в життя, але йому, тим не менш, не пощастило. Задум створення такої споруди належить легендарному автору «Зоряних воєн» та Індіани Джонса Джорджу Лукасу. Згідно з початковим концептом, музей наративного мистецтва мав з’явитися в Чикаго. Ось тільки проти виявилася міська громадськість: їх не влаштував надто виділяється і футуристичний вид грандіозної споруди.
Здавалося б, ідея назавжди залишиться на папері, проте Джордж Лукас здаватися не збирався. Він просто замовив два аналогічні проекти, але цього разу потенційними місцями зведення були два інші міста — Лос-Анджелес та Сан-Франциско. Перший виявився кращим, і, можливо, незабаром, там справді збудують музей наративного мистецтва. Щоправда, проект довелося ґрунтовно переробити, тому навіть якщо його й зведуть, від початкового концепту там практично нічого не залишилося — його реалізувати виявилося просто неможливо.
3. Громадський центр «Хмара» (Ліверпуль, Великобританія)
На території англійського міста Ліверпуля є трійка історичних будівель, відомих як «три грації»: Королівська будівля (Royal Liver Building), будівля ліверпульського порту (Port of Liverpool Building) та будівля пароплавства Кунард (Cunard Building). У такий ансамбль їх об’єднують тому, що вони символізує колишню морську міць і багатство відомого міста. Проте на початку ХХ століття було вирішено збільшити кількість пам’яток до чотирьох.
Так, у 2004 році було започатковано міжнародний конкурс, на якому було представлено чотири проекти під загальною назвою «Четверта грація». А виграв його професор архітектури Вільям Олсоп: він презентував концепцію громадського центру «Хмара»: комплекс мав складатися з двох елементів: вежі в зооморфному стилі заввишки 118,5 м, причому використовувати його збиралися і як офісний, і як житловий будинок. А другим елементом була б куляста будівля — «хмара», де розмістили б музей та художню галерею. Проте проект виявився надто амбітним та дорогим, тому він залишився лише на папері.
4. Готель “Атракціон” (Нью-Йорк, США)
Про талант знаменитого архітектора Антоніо Гауді відомо кожному, хто хоча б раз відвідав Барселону. Однак, не всі грані його генія можна сьогодні побачити на власні очі, адже, як і у будь-якої творчої людини, є такі концепти, які не були втілені у життя. Однак цього разу проект залишився на папері за рішенням самого автора. Йдеться про грандіозний готель «Атракціон».
Розробку цього проекту було розпочато у 1908 році, а концепт припускав створення грандіозної споруди у властивому Гауді дизайні, причому місцем розміщення мав стати Нью-Йорк. Готель «Атракціон» міг би вразити уяву незвичайним силуетом, зірковою сферою на шпилі та загальним масштабом. Це здається дивним, але, по суті, цей проект мав усі шанси стати реальним, адже навіть знайшлися інвестори, які були згодні профінансувати будівництво, але архітектор відмовився від свого задуму, тому до нас дійшли лише макети та концепт-арти грандіозної споруди.
5. Динамічна вежа (Дубай, ОАЕ)
Вже котрий рік одне з найвідоміших арабських міст вражає своїх гостей та місцевих жителів найкрасивішими хмарочосами, одне з яких, як і раніше, утримує звання найвищого на планеті. Ось тільки виявляється, що навіть багаті шейхи не мають ресурсів, щоб втілити в життя деякі, особливо амбітні проекти. Саме таким і виявився і концепт Динамічної вежі, яка також відома як «Танцюючий хмарочос».
Цей незвичайний концепт розроблено архітектурним бюро Девіда Фішера. Проект являв собою вежу, що оберталася, яка мала рухатися в залежності від погодних умов і навіть голосових команд. Однак на шляху реалізації проекту стало відразу кілька причин: нечувана вартість будівництва, проблеми в практичній реалізації, а також результати попередніх продажів, які наочно показали, що купувати нерухомість у хмарочосі, що рухається, практично нікому не захотілося.
6. Хмарочос «Іллінойс» (Чикаго, США)
У першій половині ХХ століття розпочався просто бум на будівництво хмарочосів. Тому немає нічого дивного в тому, що кожен новий проект передбачав зведення все більш грандіозної та високої споруди. Однак у 50-х роках минулого століття з’явився своєрідний рекордсмен серед концептів. Йдеться про проект хмарочоса «Іллінойс» архітектора Френка Ллойд Райта.
Суть його задуму полягала в тому, щоб подолати стелю висоти забудови та звести споруду заввишки як мінімум в милю — 1,609 метрів. Проект передбачалося втілити в життя в Чикаго, що на момент 1957 зробило б його володарем найвищої будівлі на планеті. Крім того, були опрацьовані і витяги — «атомні ліфти», що рухаються зі швидкістю 100 км/год, а також паркінг для 20 тисяч автомобілів та 180 вертольотів. Проте проект виявився надто амбітним, тому й залишився на папері.
7. Піраміда “Мега-Сіті” (Токіо, Японія)
Японія, яка завжди відчувала проблему нестачі території, часто розробляла такі проекти, спрямовані на забудову вгору. Однак один із концептів явно перевершив усі інші, адже передбачає створення споруди, яка мала в буквальному значенні слова висіти за два кілометри над землею, що зробило б її найбільшою спорудою за всю історію людства.
Йдеться про будівництво піраміди «Мега-Сіті», яке було розроблено в 2004 році і мало бути розміщено в Токійській затоці. Архітекторам довелося враховувати величезну кількість нюансів для того, щоб таку споруду взагалі можна було створити, починаючи від використання спеціального бетону до кількості опорних точок — а їх мало бути 36. Крім того, передбачалося використання вуглецевих нанотрубок, які б дозволили будівлі витримати землетрус і цунамі. Однак поки що цей проект залишається на папері просто тому, що нині існуючих технологій недостатньо для його реалізації.
8. Вежа «Земна куля» (Нью-йорк, США)
Початок ХХ століття було ознаменовано створенням чималої кількості грандіозних і в той же час оригінальних архітектурних проектів. Багато хто з них залишився нереалізованим. Одним із самих пам’ятних якраз і став проект вежі під назвою «Земна куля».
Історія цього концепту фактично почалася 6 травня 1906 року, коли в газеті Нью-Йорк Геральд з’явилася публікація, в якій розмістилося оголошення, що пропонує вкласти кошти в будівництво вежі Земна куля. Грандіозна споруда мала з’явитися в Коні Айленд. Ось тільки незабаром з’ясувалося, що вежа заввишки понад двісті метрів була не більш як схемою фінансової піраміди, і, як тільки вона була розкрита, будь-які надії на реалізацію проекту було втрачено.
9. Bangkok Hyperbuilding (Бангкок, Тайланд)
Наприкінці ХХ століття проблеми високої швидкості урбанізації стала особливо гостро, тому немає нічого дивного в тому, що в 1996 році про це замислилися і в Таїланді. Так, голландський архітектор Рем Колхас презентував власне бачення вирішення проблеми.
Його проект під назвою Bangkok Hyperbuilding передбачав забудувати всього 3% території стандартного житлового кварталу, але при цьому розмістити 120 тисяч осіб. Іншими перевагами концепту було низьке споживання енергії, а також компактне розміщення житлових приміщень, офісних будівель та навіть зелених насаджень. Проте реалізація проекту не відбулася, і він залишився лише на парі змодельованих зображень.
10. Кенотафій Ньютона (Париж, Франція)
Архітектор-неокласицист Етьєн-Луї Булле увійшов в історію як автор безлічі дивовижних і настільки грандіозних споруд, що в його час їх втілити в життя просто не було можливим. Однак, мабуть, найбільш спірним був проект кенотафа (або кенотафія), який мав прославляти пам’ять великого англійського вченого та математика Ісаака Ньютона.
Споруда Булле була грандіозною сферою, яка б підтримувалася двома бар’єрами, а навколо були б висаджені три рівні кипарисів, щоб монструозний будинок мав хоч дещицю витонченості. А щоб відзначити діяльність Ньютона як фізика, архітектор вигадав унікальну систему освітлення, яка працювала б наступним чином: протягом дня всередині кенотафа має бути створена ілюзія зоряної ночі, а вночі величезний ліхтар висвітлював би як днем. Само собою, що у XVIII столітті таку будівлю було неможливо збудувати, тому вона так і залишилася на папері.
11. Ультіма-тауер (Сан-Франциско, США)
При спробі знайти найграндіозніший проект хмарочоса, то важко знайти масштабнішу споруду, ніж концепт вежі під назвою Ультіма-Тайєр, яка мала з’явитися в Сан-Франциско ще наприкінці минулого століття. Причому причина розробки такої споруди була суто практичною спробою подолати проблему перенаселення. Щоправда, ось уже тридцять років цей будинок залишається лише на папері.
Автором цього мегапроекту став архітектор Юджин Тсуя, який представив його ще 1991 року. Споруда була будівля діаметром 1 828,8 метрів і внутрішньою площею 140 мільйонів квадратних метрів. Таким чином, в одній вежі можна було б поселити одразу мільйон людей. Більш того, використання атмосферного перепаду тисків між основою та вершиною дозволило б генерувати електрику по всій висоті споруди. Вартість проекту була просто колосальною – 150 мільярдів доларів.
12. Кришталевий острів (Москва, Росія)
Про те, що за часів Радянського Союзу була величезна кількість грандіозних архітектурних проектів, які не були втілені в життя — найвідоміший, це, мабуть, Палац Рад — знає багато хто. А ось про аналогічні російські концепти відомо не кожному. Найяскравішим прикладом такого нереалізованого проекту виявився столичний Кришталевий острів.
Концепт був створенням масштабного культурно-ділового центру, який розробив Норман Фостер і мав на увазі будівництво хмарочоса заввишки 450 метрів і площею понад 2,5 млн квадратних метрів, а також забудову навколишньої площі Нагатинської заплави. Тодішній мер Москви Юрій Лужков проект схвалив, і центр мав прийняти перших відвідувачів у 2014 році, проте після відставки столичного голови від реалізації проекту відмовилися, визнавши його чужим архітектурі Москви.
13. Крокуче місто
Проблема перенаселення не тільки спричиняла створення величезної кількості висотних будівель, а й дала поштовх до проектування абсолютно унікальних концептів, які, зокрема, не матимуть конкретної локалізації. Саме до останніх і відноситься проект крокуючого міста, яке б просто рухалося планетою.
Автором цього концепту в шістдесятих роках минулого століття став Рон Херрон. Його задум складався у створенні роботизованих структур, керованих штучним інтелектом, які здійснювали б кочовий рух міста. Крім того, такий би проект виявився б дуже актуальним у роки загострення Холодної війни, коли проблема життя у світі після ядерного удару існувала у суспільстві найактивніше. Однак проект виявився надто амбітним, Третя світова війна не трапилася, і місто, що крокує, залишилося в розряді архітектурних фантазій.
14. Столиця світу “Німеччина” (Берлін, Третій рейх)
Важко знайти великих шанувальників мегапроектів у різних галузях, ніж інженери та архітектори Третього рейху за повної підтримки особисто Адольфа Гітлера. Однак найграндіознішим концептом серед усіх можна назвати розробку реконструкції Берліна, відомий як «Welthauptstadt Germania», що у дослівному перекладі означає «Столиця світу «Німеччина».
Автором та головним пропагандистом проекту став архітектор Альберт Шпеєр, а розроблявся він у період з 1937 по 1943 роки. Концепт передбачав повне оновлення Берліна, яке мало б демонструвати велич Третього рейху. Гітлер хотів, щоб було збудовано безліч колосальних споруд, за масштабами були б порівняні хіба що з архітектурою великих стародавніх імперій. Головною ж будівлею реконструкції мала стати «Велика зала» – споруда, де проходили б з’їзди партії фюрера і вирішувалася б доля всього тисячолітнього рейху.
Джерело: https://novate.ru/blogs/110921/60495/
Источник: zefirka.net