Проблема збереження майна єгипетських фараонів, з яким вони вирушали в потойбіччя, хвилювала ще будівельників пірамід. Проти грабіжників застосовувалися хитромудрі системи пасток, хибних ходів і камер, замуровок та штучних лжегробниць. Але особливо жерці розраховували на страшну силу закляття…
Середньовічні арабські автори наводять на сторінках своїх хронік опис магічних «вартових пірамід». Одну з гробниць, наприклад, стерегла статуя, у лобі якої був прихований «змій», який нападав на кожного, хто наближався; іншу піраміду сторожив колос, вирізаний із чорного та білого оніксу, з списом у руці. Варто з'явитися непроханому прибульцю, як з надр статуї лунав глухий звук, і непроханий гість падав мертво. Третю охороняв кам'яний страж, який мав таку небачену силу, що збивав з ніг і вбивав людину.
Окрім статуй, піраміди охороняли духи. Давньоєгипетські джерела скупо згадують про якогось «володаря кладовищ». В одному випадку дух набував вигляду юнака з довгими зубами і пожовклим шкірою, в іншому випадку це була оголена жінка, яка своєю примарною красою приваблювала грабіжників, а потім насилала на них згубні чари. Бачили «духу пірамід» і у вигляді старця, який тинявся навколо гробниць, розмахуючи вогнем у посудині типу кадильниці.
«Духи минулого витають у долині мертвих…» Ці застереження місцевих жителів, напевно, згадав англійський мандрівник Джеймс Брук, коли однієї з ночей 1768 року в Долині Царів його охопив раптовий панічний страх. Брук прожогом кинувся бігти, і лише води Ніла, що заблищали попереду, змусили його зітхнути з полегшенням. Але тільки діставшись свого човна і відштовхнувшись від берега, він відчув себе людиною, яка повернулася до життя.
Про те, що стародавні єгиптяни накладали на гробниці спеціальні закляття, європейцям стало відомо лише наприкінці минулого століття, коли було розшифровано більшість давньоєгипетських текстів. Але тоді цього значення не надали, і про «прокляття фараонів» згадали лише у зв'язку з подіями навколо гробниці Тутанхамона. Коли археологи розкрили її, то побачили дві чорні статуї вартових із позолоченими головами, що стояли біля запечатаних дверей царської усипальниці. Їхній зовнішній вигляд нагадував старовинні арабські описи магічних «вартових пірамід».
Після розтину гробниці почалася серія дивних смертей. За кілька місяців раптово помер лорд Карнарвон, один із керівників розкопок. За ним пішли на той світ його брат, друзі, доглядальниця… Загалом налічують 21 «жертву» гробниці Тутанхамона. Наприкінці 1950-х років була висунута гіпотеза про те, що причиною таємничих смертей є вірус гістоплазмозис, що міститься в посліді кажанів, які проникли в гробницю Тутанхамона через проломи, залишені стародавніми грабіжниками. Цей вірус нібито був необережно розконсервований дослідниками. Однак неспроможність цієї гіпотези була швидко доведена: кажани просто не могли потрапити до гробниці, оскільки лаз, зроблений грабіжниками, був засипаний понад три тисячі років тому.
Тим часом випадки «мости фараонів» були відмічені ще до історії з Тутанхамоном. Так, Б. Гендерсон, лікар Ост-Індської компанії, який викрав у 1805 році у Фівах дві мумії, через рік збожеволів. Швед Ф. Лідман, який багато подорожував Єгиптом, зібрав велику колекцію награбованих предметів з гробниць. Але підготовлена ним до відправки до Європи колекція раптово згоріла на складі у Константинополі.
Дивні історії відбуваються і зі звичайними грабіжниками, які на свій страх і ризик проникають у гробниці. Багато років «життям у борг» живуть трунарі, що шукають скарби в підземних усипальницях епохи фараонів. Похмурий дух витає над Джабель-Абу-Сіром – великим пустельним плато, на якому розташовано понад 5 тисяч давніх поховань. Надра цього урочища майже півстоліття служать справжнім Ельдорадо для вчених та шукачів скарбів. Але вже на початку розкопок один із шукачів скарбів був засипаний у потривоженій ним гробниці несподівано зірваною купою землі. Після першого нещастя пішли інші. Декілька людей задихнулися в підземних тунелях. В одній із усипальниць у завалі загинуло одразу чотирнадцять шукачів скарбів З того часу серед гробокопателів існує похмуре застереження:
«Бережись! Джабель покличе тебе! Мало хто з них вмирає природною смертю Але на зміну загиблому одразу приходять двоє новачків.
Однією з останніх жертв «прокляття фараонів» став єгипетський археолог Мохаммед Закарія Гонейм, який у 1952-1954 роках зробив низку важливих відкриттів. Він, зокрема, розкрив і досліджував піраміду фараона Сехемхета, сина та спадкоємця першого будівельника пірамід Джосера. Тоді під час розчищення підземного ходу один із кам'яних блоків стелі несподівано обвалився і поховав під собою робітника. А 1957 року трагічно загинув сам Гонейм.
Чотири тисячоліття тому у посланні до спадкоємця один із фараонів так повчав нащадків: «Не руйнуй гробниць, не руйнуй, не руйнуй. Ось зробив я так, і згідно з діями моїми вчинив зі мною бог…»
Таємниця «прокляття фараонів» обговорюється давно. Скептики зазвичай вказують на те, що єгипетські піраміди «освоюються» грабіжниками та археологами вже як мінімум три тисячі років, тому встановити «першовідкривача» похоронних камер фараонів і простежити його долю неможливо у 99 випадках зі ста. Але перед нами «чиста сторінка» – індіанські піраміди в Мексиці.
Дивовижна подібність пірамід по обидва боки Атлантики вже давно привертає увагу дослідників. А от окрім архітектурної та «сакральної» подібності чи є у них подібність містична – інакше кажучи, чи існує феномен «прокляття гробниць» в Америці?
Достовірно відомо, що першими дослідниками індіанських пірамід на Юкатані є американці Джон Ллойд Стівене та Самуель Кеббот та англійський художник Фредерік Казервуд. У їхній експедиції у 1841 році їм допомагав місцевий священик Е. Карільйо. У містечку Тікуле археологи розкрили кілька індіанських пірамід і забрали черепи та кістки для антропологічного музею. І що? З нападами найжорстокішої малярії один за одним впали всі три дослідники. Хвороба мала надзвичайно сильну форму, супроводжувалася 40-градусною температурою, жорстокими нападами лихоманки. За археологами лихоманка обрушилася на їхню слугу Альбіно, захворів і падре Карільо. Останній, кидаючись у нестямі, вигукував: «Поверніть ці кістки! Поверніть вкрадені кістки!
Усі хворі залишилися живі, але, оговтавшись, негайно покинули Тикуль. Однак нова спроба дослідити гробниці в іншому селищі, Штампаку, призвела до нових жорстоких нападів хвороби. До того ж серед членів експедиції почалися злісні сварки, тяжко захворів індіанець-носильник – йому довелося робити операцію. У результаті члени експедиції буквально розбіглися, переслідувані хворобами, розбратами та власним страхом.
То чи існує феномен «прокляття фараонів»? Однозначної відповіді немає. Безумовно, багато з того, що відбувається з дослідниками та грабіжниками гробниць, можна вважати збігом. Але надто вже багато цих збігів…
Нову їжу для розгадки таємниці пірамід може дати нещодавнє сенсаційне відкриття: піраміди виявлено у Китаї!
Це відкриття було зроблено кілька років тому двома австралійцями, які випадково виявили понад сотню зарослих травою та деревами гігантських споруд, розкиданих на просторах великої рівнини Ці Хуан у центральному Китаї (провінція Шеньсі).
Зацікавившись пірамідами, австралійці постаралися навести про них довідки у буддійському монастирі. Після довгих пошуків з допомогою ченців їм вдалося розшукати у бібліотеці монастиря фрагменти давніх записів історії пірамід. Згідно з цими хроніками, вік пірамід складає близько 5 тисяч років, і їх будівництво відноситься до епохи загадкової династії «стародавніх царів», що веде своє походження від прибульців з космосу – «дітей з раю». Як стверджують літописи монастиря, предки похованих у пірамідах царів прибули на Землю на «повітряних зміях із заліза». Вони навчили місцеве населення безлічі культурних та технічних навичок, включаючи технологію будівництва пірамід.
Повідомлення про відкриття пірамід у Китаї зацікавило німецького дослідника Хартвіга Хаусдорфа, автора книги «Супутники богів». У жовтні 1994 року він відвідав провінцію Шеньсі, де дослідив шість із більш ніж ста, розкиданих на площі 2 тисячі квадратних кілометрів, пірамід.
Висота більшості пірамід становить від 25 до 100 метрів. Виняток становить так звана Велика Біла піраміда – її висота становить близько 300 метрів і вона є головною у всьому комплексі. Китайські піраміди дуже схожі на ті, що виявлені у Мексиці та Гватемалі. Дослідник виявив, що багато пірамід перебувають у поганому стані, головним чином через господарську діяльність місцевих селян: на відміну від своїх єгипетських і американських «побратимів», китайські піраміди споруджені не з каменю, а з глини і землі, і селяни охоче використовують цей матеріал для різних господарських потреб, потихеньку.
Робота німецького археолога зустріла більш ніж прохолодне ставлення китайської влади Йому було відмовлено у повторному відвідуванні «долини пірамід», і вченому довелося витратити чимало сил для того, щоб отримати дозвіл на продовження своїх досліджень. Під час своїх безплідних ходінь коридорами влади Хаусдорф зіткнувся з китайським професором археології, який пояснив йому, що в даний час дослідження пірамід небажане, оскільки це завдання наступних поколінь китайських археологів. На думку німецького вченого, китайська влада прагне приховати сам факт існування пірамід. Частина з цих споруд за розпорядженням з Пекіна вже засаджена деревами, що швидко ростуть, і років через двадцять китайці цілком можуть заявити всьому світу: «Про які піраміди, власне, йдеться? Це просто зарослі лісом пагорби природного походження». Втім, заборона на дослідження «долини пірамід» китайська влада пояснює тим, що неподалік знаходиться секретний об'єкт, пов'язаний із китайською програмою космічних досліджень.
Тим не менш, німецький вчений не втрачає надії знову відвідати таємничу «долину пірамід». Він розраховує зустріти досі нащадків, що живуть там, загадкових «алі-єн» – «дітей з раю», і можливо, дізнатися щось нове про дивні споруди на рівнині Ці Хуан. І до речі, можна поставити абсолютно «чистий» експеримент і з'ясувати: чи виявиться в Китаї феномен «прокляття пірамід»?