Ознайомлююсь із новітнім дослідженням від Університету Турку і вчергове переконуюсь: ми надмірно високої самооцінки. Це правда. Як часто ви опинялися у скрутному становищі в незнайомій місцевості, коли в мобільному розрядився акумулятор? Або накручували кола на паркінгу торгового центру, безуспішно намагаючись згадати, де залишили свій транспорт, повідомляє Ukr.Media.
А зараз зверніть увагу на тарантулів. Здавалося б, звичайний великий волохатий екземпляр, який сидить у своїй нірці й очікує, поки обід сам до нього прийде. Проте, зовсім ні. Виявляється, вони володіють настільки чудовою просторовою орієнтацією і пам'яттю, що здатні конкурувати з кур'єрами, що доставляють їжу.
Вчені спостерігали за тарантулами в Північній і Південній Америці, і те, що вони виявили, руйнує усталені уявлення.
Уявіть собі сцену. Деревний тарантул дочекався темряви, вибрався зі свого притулку і рішуче попрямував на кілька метрів убік. Куди саме? До штучного джерела світла. Тому що він зафіксував у пам’яті, що саме там збираються найапетитніші літаючі комахи. Це подібно до того, як ми відвідуємо улюблений ларьок за шаурмою. Він прийшов, попоїв і абсолютно спокійно, тим же шляхом, повернувся до себе додому спати. Жодного хаотичного блукання. Хлопець безпомилково знає, де "вигідні" місця.
Або візьмемо земляних тарантулів. Настає період засухи, на землі зовсім немає що їсти. Що робить павук? Він не чекає на милість від природи і не піддається зневірі. Він забирається на дерева в пошуках їжі. А коли починаються повені, ці ж самі земляні створіння тимчасово переселяються на кущі, щоб уникнути затоплення. Вони аналізують обставини і пристосовуються.
Але мій улюбленець у цьому дослідженні — беззорий печерний тарантул з Мексики.
Коли цього сліпого щось налякає, він миттєво, по абсолютно прямій лінії вривається назад у свою нору. Без будь-якого освітлення. Без зору. Спробуйте вночі дістатися до вбиральні, не зачепивши мізинцем тумбочку. А тут істота на автоматичному управлінні евакуюється в безпечне місце. Дослідники зазначають, що молоді сліпі павуки тримаються поблизу свого житла, а ось зрілі особини, яким потрібно більше поживних речовин, починають збільшувати радіус і вирушати в "далекі походи" за великою здобиччю.
Яким чином вони це роблять? Фінський науковець Аліреза Замані пояснює, що в тарантулів в голові функціонує складна навігаційна система. Вони поєднують внутрішні сигнали свого організму (напрямок, розташування в просторі) з інформацією з навколишнього середовища — вібраціями, запахами, хімічними маркерами і власною павутиною.
Виходить, їхня нервова система набагато більш адаптивна, ніж вважалося в науковому середовищі. Попередні випробування навіть показали, що тарантули здатні проходити лабіринти і вчаться уникати неприємностей. Якщо павуку десь було некомфортно — він це запам’ятає і більше туди не повернеться. Уроки засвоюються оперативно.
Отже, наступного разу, коли побачите відеоролик з тарантулом, не думайте, що це лише сукупність базових інстинктів на восьми кінцівках. Перед вами індивідуальність, яка тримає в пам’яті свої улюблені заклади харчування, вміє уникати проблем і чітко знає дорогу додому. Навіть якщо навколо непроглядна пітьма.
Поділитися
Підписуйтесь на UkrMedia в Telegram.
⚡ Пульс читачів
То що, погодимося, що павуки — це кмітливі стратеги, чи вони як і раніше залишаються для вас просто волохатим кошмаром?
Вже проголосували 0 людей. Приєднуйтесь до обговорення.
🧠 Визнаю їх інтелект 🩴 Тільки капці врятують 🧐 Маю іншу думку
📊 Розподіл думок
🧠 Визнаю їх інтелект 0% 🩴 Тільки капці врятують 0% 🧐 Маю іншу думку 0% 💡
Дискусія тільки-но починається. Станьте першим, хто поділиться своєю думкою!
Коментарі
Спочатку нові ↕
Наразі немає жодних коментарів. Залиште свій коментар першим!