"Солодке життя" дає про себе знати не тільки в людей. Звірі в зоопарках живуть настільки безтурботно, зручно й довговічно, що їм просто не хочеться мислити про продовження потомства. І це ставить під питання глобальні зусилля щодо збереження рідкісних видів.
Пригадаємо, для чого існують сучасні звіринці (крім того, щоб ви могли запостити фото жирафа в інстаграм — так, ми знаємо, що саме це ви робите в першу чергу). Їхня ключова роль — бути резервним фондом генетики. У різних місцях планети вчені розводять групи рідкісних тварин, щоб ті не зникли назавжди.
Зоологи постійно обмінюються звірами, щоб уникнути "шлюбів" між родичами, тому що від такої близькості, як відомо, з’являється немічне потомство.
Але популяції ссавців у звіринцях Європи та Північної Америки швидко стають літніми. Причина проста: за ними надміру добре доглядають. Жодних хижаків, завжди повна годівниця — звірі живуть значно довше, ніж могли б уявити в дикій природі.
І ось парадокс: з віком прагнення (і можливість) розмножуватися у звірів зникає. Про таку сумну тенденцію повідомила міжнародна група дослідників у виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.
Вчені проаналізували дані за останні 50 років (з 1970 по 2023), переглянувши демографію 774 популяцій ссавців, використовуючи глобальну базу Species360, куди більше ніж 1200 зоопарків світу заносять усе: хто народився, хто побрався, а хто пішов на спокій.
Щоб зрозуміти масштаб біди, науковці подивилися на "вікові піраміди" і сумно зітхнули. У здорової популяції, яка готова до будь-яких випробувань, графік має вигляд піраміди: багато молоді в основі.
Але зараз у зоопарках ці фігури мають вигляд ромба або взагалі колони. Це означає, що молодих звірів мало, а аксакалів — хоч відбавляй. Такі групи вважаються демографічно вразливими. Щоб краще це обраховувати, вчені навіть придумали новий метод автоматизованої класифікації (подробиці для фанатів є у журналі MethodsX).
Найбільш тривожна ситуація — з самками. Кількість самок, здатних до активного розмноження, впала жахливо: на 49% у Північній Америці і аж на 68% у Європі. Місцями в популяціях взагалі не залишилося "дівчат" репродуктивного віку.
Логічне питання: що робити зі старими звірами? Одним з рішень могли б бути спеціальні "будинки для престарілих" тварин. Але тут вступає в дію сувора реальність: це дорого і ніколи не окупиться. Такі установи можуть існувати лише на пожертви.
Літні тигри, зебри та леви, які вже своє відпрацювали в цирках чи зоопарках, часто не підходять для таких програм. А натовпи незнайомих людей, які приходять на них подивитися, тільки вводять дідусів у стрес.
Етичне питання про гуманне присипляння старих тварин залишається настільки непростим, що про нього намагаються зайвий раз не згадувати. Автори дослідження зізнаються: проблему вони довели, цифри показали, а от як це вирішити — поки що відповіді не дають.
Поділитися
⚡ Пульс читачів
Чи повинні ми утримувати тих, хто не здатний рятувати свій вид?
Вже проголосували 2 людини. Долучайтесь до обговорення.
🐘 Гідна старість — це святе! 💸 Досить витрачати кошти! 🤔 Шукайте інший вихід
📊 Карта думок
🐘 Гідна старість — це святе! 50% 💸 Досить витрачати кошти! 0% 🤔 Шукайте інший вихід 50% 💡
Дискусія тільки починається. Будьте першим, хто висловить думку!
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!