Якось увечері налетіло в кімнату на світ безліч дрібних мотилів, їх у нас тополевою міллю звуть, або ж поденками, бо десь стільки часу вони існують. Побалакали ми на цю тему, а один мій досвідчений товариш поставив питання: «Ось ми про якихось мотилів торочимо, а чи знаєте, скільки бджілка живе?» Відповіді у мене не було, тож він мене й надоумив.
Бджоли – комахи соціальні, і в їхній спільноті обов’язки чітко розподілені. А це справжнісіньке царство, де роль королеви виконує матка, роль еліти – трутні, а основна маса – це працьовиті, робочі бджоли.
Вони починають працювати, щойно народившись. Чи багато ви зможете назвати живих створінь, які на другу добу життя починають трудитися? Найперше, що їм довіряють – це прибирання житлових площ, вони чистять комірки, хоча самі щойно звідти вибралися. Минає ще 2-3 дні, їхні залози починають продукувати маточне молочко, і ось вони стають доглядальницями і вигодовують потомство, так бджолині личинки кличуться. У вільний час не байдикують, додатково вони хатні господині – чистять, миють, прибирають, у гнізді мають бути чистота та лад, потрібно підтримувати потрібну температуру та вологість. Також є у них і важливе заняття – догляд за маткою. Цариця оточена юними «фрейлінами», котрі годують її маточним молочком, чистять волосинки на черевці, вмивають, загалом, піклуються про її добробут і безпеку. «Фрейліни» виробляють маточне молочко навіть узимку.
Проходить ще один тиждень, і молодь піднімається на наступний щабель кар’єрної драбини, вони стають будівничими. Цьому сприяє поява у них діючих восковидільних залоз. Спочатку вони за ремонт старих комірок беруться, а згодом будівельна кваліфікація зростає і вони нові стільники споруджують. Ці ж бджілки приймають у бджіл-збиральниць хабар, переробляють його, утрамбовують у соти, які й запечатують. Ну, і зовсім вже як відпочинок викидають відходи з вулика і займаються його охороною, стоячи «на сторожі» біля льотка.
Так проходить ще тиждень, і ось, коли бджолі стає днів двадцять, у її житті настає різка зміна – вона стає збиральницею всяких бджолиних ласощів. Постійно шукає, збирає та приносить у вулик нектар і квітковий пилок. І так вона цією справою захоплюється, що на решту домашніх справ уваги не звертає. Навіть у дощ сидить ця бджілка в затишному місці, тихенько дзижчить собі щось під ніс і ні на кого не зважає.
Ну, а зараз скажіть мені, скільки можна існувати в такому шаленому ритмі? Правильно, ще кілька тижнів від сили. Тепер давайте підсумовувати. Скільки там тижнів загалом вийшло, п’ять? Ось і виходить, що середня тривалість існування робочої бджоли дорівнює 35 дням, ну при поганому дощовому літі, можливо, трохи більше набереться, десь до 40-45 днів, але це вже максимум. Зрозуміло, це не стосується тих бджіл, котрі, восени з’явившись на світ, зимувати у вулику залишаються. Вони можуть і до 3-4 місяців прожити. Щоправда, такого перебування у вулику в холодну пору і ворогу не побажаєш.
Мало того, що з листопада до кінця березня вони невилазно знаходяться у вулику, так ще практично нічого не їдять, а для того, щоб підтримувати температуру, збиваються в кулю, в центр поміщають свою царицю – матку, яку продовжують оберігати. Зовнішню оболонку кулі складають бджоли, що щільно притулилися одна до одної, їхнє завдання – не дати витекти теплу, котре виробляють активні бджоли всередині. Інколи бджоли міняються місцями. Зовнішні, замерзлі, залазять всередину попрацювати і заодно погрітися, але на їхнє місце вибираються зігріті та втомлені. Ось так вони й існують ті самі додаткові місяці, зрідка поїдаючи завчасно заготовлену їжу.
Якщо так і стільки живе робітничий клас у вулику, то цікаво, як із цим у його аристократії? Насамперед розберемося з трутнями і почнемо з того, що спробуємо зрозуміти, хто це і для чого вони потрібні бджолиній громаді. Раніше я завжди знав лише те, що трутні нічого не роблять, а їх усі обслуговують, що навіть стало загальновживаною назвою. Виявилося, що це і так, і не зовсім так.
Трутні – ті самі бджоли, тільки більші, вони десь в півтора рази довші за робочі бджоли, в 2,5 рази важчі за них і починають виводитися наприкінці весни, причому окремі особини живуть не довше, ніж робочі бджоли. Загалом, трутні у вулику знаходяться влітку цілих три місяці і нічого не роблять, лише їдять вдосталь і гладшають. Але в будь-якій бджолиній родині вони знаходять притулок і корм, це повноправні її члени, у вулику їх виводиться по кілька тисяч.
Для чого потрібне таке велике навантаження на робочих бджіл? Уявляєте, прогодувати таку кількість дармоїдів? У трутня одне завдання в житті, але воно настільки важливе, що бджоли йдуть на все, аби їхня сім’я, їхній рій продовжував своє існування. Трутні – це бджоли, але чоловічої статі, і завдання перед ними стоїть лише одне – запліднити матку. Для того щоб це вийшло, трутень має чудовий зір, у нього 8 тисяч фасеток, у той час як у бджіл не більше 5 тисяч. Це допомагає йому на льоту з висоти метрів за 30 помітити матку. Те, чого прагне трутень, коштує йому життя, оскільки після запліднення матки він гине.
На третю добу після народження молода матка вилітає з вулика для огляду місцевості, де знаходиться вулик, а на 6-7 день вирушає у шлюбний політ. Для цього потрібна тиха сонячна погода з температурою не нижче 25 градусів. Зазвичай виліт відбувається з 12 до 17 години. Бджолина матка летить на великі відстані від вулика, до 12-16 км, сам процес парування відбувається на висоті близько 10 м. Парування відбувається з кількома трутнями по черзі, після чого матка повертається у вулик і більше його ніколи не покидає. Через 3-5 днів вона починає відкладати яйця і буде це робити все своє життя.
Для чого так багато трутнів потрібно в цей момент, зрозуміло: чим більше трутнів супроводжує матку, тим більша ймовірність, що вона буде запліднена. А ось навіщо вона продовжує відкладати трутневі яйця до кінця свого дуже довгого, за бджолиними мірками життя у п’ять з лишком років – так і залишилося мені незрозумілим.
