Російська мова має багату історію. Відомі випадки, коли російські слова змінювали своє значення несподіваним чином: їхній первісний зміст міг бути протилежний тому, до якого ми з вами звикли.
Виродок
Раніше слово мало позитивний сенс. Спочатку так називали первістка чоловічої статі, який згодом ставав главою сім’ї і успадковував батьківську хату, буквально — «той, хто стоїть біля роду». Виродка наділяли найкращими якостями та зовнішньою красою, тому через якийсь час слово стало означати «красивий». Але разом із цим «виродками» називали святих людей. Пізніше цей термін став застосовуватися тільки до тих святих, які були не від цього світу — так слово «виродок» почало набувати все більш негативного змісту.
Задниця
Навряд чи хтось очікував, але слово «дупа» не було лайливим і означало «спадщину». Наші пращури мислили метафорично, і слова “передній” і “задній” були пов’язані з орієнтиром у часі, а не в просторі. Ось і «дупа» — це те, що залишається після людини на майбутнє.
Відьма
Слово “відьма” теж раніше мало позитивне значення і означало мудру жінку, буквально – “жінку, яка відає”. Також називали тих, хто займався світлою магією. Але поступово слово втратило первісний зміст і стало різко негативним.
Негідник
Негідниками давним-давно називалися люди незнатні, простого походження. Слово запозичене з української мови та закріпилося під впливом польської. Хоча «негідник» не було лайливим словом, як зараз, воно все ж мало негативний відтінок. Тому що «підлим людом» простолюдинів охрестили дворяни, вкладаючи в цей вислів деяку зневажливість.
Гостинець
Гостинець — «велика дорога» старослов’янською. Великою дорогою їздили купці — гості. Як правило, вони привозили різні подарунки, які згодом і почали називати гостинцями.
Лікар
Лікар — шановна професія, але саме слово утворилося від слова «брехати». Спочатку лікарями називали чаклунів, які замовляли хвороби, і, мабуть, часто обманювали.
Чарівність
Ще кілька століть тому «принадність» навряд чи можна було назвати компліментом. Слово утворилося від слова «лестощі» і означало «спокуса, спокуса, обман». Це поняття пов’язували з нечистою силою: «спокуса злими духами», «диявольська спокуса». А оскільки диявол в уявленнях людей полонив, як правило, задоволеннями та прекрасними видіннями, то чарівним стали поступово називати привабливі та красиві речі. Так слово і набуло позитивного значення.
Продаж
Продажем називався штраф за будь-які злочини, окрім вбивства. Той, хто провинився, оплачував продаж князеві, викупаючи свою провину за скоєне злодіяння. Згодом це слово стало фігурувати в товарно-грошових відносинах і набуло сучасного змісту.
Тиждень
Слово «тиждень» походить від поєднання «нічого не робити». Спочатку так називали вихідний день, який ми тепер називаємо неділею. Пізніше значення слова змінилося, проте досі зберігається в первісному розумінні у різних слов’янських мовах: білоруській, українській.
Боягуз
Застаріле значення слова – “землетрус”. «Боягуз» походить від слова «трястися», тому так називали коливання Землі, а після вже почали називати людину, яка трясеться від страху.
Сволота
Ця лайка походить від дієслова «волоч» і означало «сволочене кудись сміття». Потім так почали називати натовп, що зібрався в одному місці, а потім уже людей нижчого стану — і слово набуло негативного сенсу.
Вульгарний
Слово походить від дієслова «пішли» і означало раніше «старовинне, споконвічне, що пішло здавна». Однак після Петровських реформ все споконвічне стало вважатися поганим і слово набуло значення «відсталий, некультурний».
Источник: zefirka.net