Королівство Бутан відоме у світі насамперед тим, що валове національне щастя цінується тут понад показники валового внутрішнього продукту. Однак, благополучне життя місцевого населення все більше затьмарюється екологічними проблемами, які постійно посилюються у зв'язку з розвитком промисловості та урбанізацією. Стурбована влада Бутану виступила ініціаторами Конференції з клімату в Парижі в грудні 2015 року, в рамках якої держави взяли на себе низку зобов'язань з охорони навколишнього середовища та зниження викидів парникових газів.
Прем'єр-міністр Бутану Церінг Тобгай в електромобілі.
Збереження довкілля та сталий розвиток – найважливіша політична повістка у Бутані.
Вигляд Гімалаїв з гірського перевалу Дочула.
Минулого літа Бутан встановив рекорд на найбільше дерев, висаджених за одну годину – близько 50 тисяч саджанців.
Монахи встановлюють підпори, щоби ремонтувати монастир Гангтей-Гомпа долині Пхобжикха.
В основі культури Бутану лежать буддистські вірування. Монахи, як і раніше, користуються великою повагою у широких верств населення. У такі місця люблять приїжджати туристи, хоча Бутан є досить закритою країною для мандрівників.
Хлопчики навчаються в монастирі Кела Дешен Янші (Kela Dechen Yangtshi) у Паро, Бутан.
Літня жінка, що здійснює паломництво до монастиря Такцанг-лакханг, біля молитовного барабана.
У Бутані безкоштовна освіта та медицина.
1970-го року Бутан став відкритим для зовнішнього світу, і з того часу його столиця, Тхімпху, почала стрімко розростатися. Рівень освіченості населення підвищився, і молодь почала виїжджати із сільської місцевості до міст у пошуках більш високооплачуваної роботи. Однак рівень безробіття в Бутані, як і раніше, високий.
Площа міст розширюється рахунок сільськогосподарських угідь. Це нове селище в долині Паро було побудоване на місці рисового поля.
Більшість ручної роботи у Бутані виконується трудовими мігрантами з Індії. Проте, щоб знизити рівень безробіття, уряд Бутану намагається задіяти якомога більше своїх громадян у промисловому секторі.
Єдине законне звалище в Тхімпху переповнилося 2002 року, що призвело до утворення численних незаконних звалищ.
Фермерський ринок у Тхімпху.
Через брак роботи у містах молодому поколінню доводиться шукати джерела стабільного заробітку у сільській місцевості. Близько дві третини населення Бутану працює у сільськогосподарському секторі.
Багато молодих людей займаються вирощуванням овочів та продають їх на фермерських ринках у містах.
Фермер у долині Пхобжикха.
Щороку економіка Бутану все менше спирається на сільське господарство. 2002 року частка сільського господарства у ВВП становила 26%, а 2014 року – 16%.
Чоловік та його дочка дивляться телевізор у своєму будинку в долині Пхобжікха.
Телебачення та інтернет з'явилися у Бутані 1999 року. Радіомовна служба Бутану залишається єдиною компанією, що здійснює телемовлення в країні.
Електрична підстанція у Тхімпху.
Електроенергію у Бутані виробляють виключно гідроелектростанції.
Притока річки Тхімпху.
У довгостроковій перспективі Бутан планує збудувати 74 греблі по всій території країни. Після того, як внутрішні потреби країни задовольняться, Бутан почне продавати надлишок електроенергії Індії.
Жінки та діти пресують алюмінієві банки для подальшої переробки.
Бляшані банки купує Індія, тому що в Бутані досі немає підприємств, які займалися б їх переробкою.
Медитація в монастирі Танго поблизу Тхімпху.
Джерело: fototelegraf.ru
Источник: zefirka.net
