На портрети, виконані нею, неможливо дивитись байдуже. Світла пастельна гамма фонів, що символізує нічим не затьмарений стан особливої душевної рівноваги, властиве дитинству, мрійливі, але зосереджені на внутрішньому світі обличчя дітей. І холодна, сюрреалістична атмосфера пейзажів, які такі органічні портретам, що здаються частиною характеру моделі. Це творчість Лоретти Люкс.
Роботи німецької фотохудожниці Лоретти Люкс (Loretta Lux) мають якийсь примарний, але водночас мінімалістський та тривожний характер. Діти на її зображеннях виглядають незвичайно – непропорційно велика голова, занадто проникливий погляд…
Люкс народилася у соціалістичному Дрездені у 1969 році та вивчала живопис у Мюнхенській академії мистецтв. Її виховували бабуся та дідусь, які й познайомили її з картинами відомих художників: «Вони водили мене до музеїв та галерей Дрездена, де ми разом дивилися на роботи старих майстрів», згадує Лоретта. Люкс почала фотографувати дітей зовсім недавно, близько 15 років тому.
Її твори нагадують твори з вікторіанської епохи, їм також властиво усунений спокій картин сюрреаліста Рене Магрітт (Rene Magritte). Якими б дивними не здавалися зображення Люкс, вони успішно продаються на міжнародних виставках і дають всесвітню популярність своєму авторові.
Сама Лоретта Люкс стверджує, що її портрети дітей портретами у традиційному значенні цього слова не є: Це фантазійні портрети, що відсилають нас до ідеї Дитинства. Дитинство завжди мислилося як якийсь ідеальний втрачений рай, у який нам більше не судилося повернутися. Ми вигнані з цього світу безтурботності, невинності та єднання.
Проте вигадані світи — це лише проекція ідей і прагнень дорослих, це лише вираз наших власних бажань. Фотографуючи дітей на самоті, на віддалі від будь-яких соціальних норм і підвалин, я дозволяю їм існувати самостійно… Я досліджую неоднозначний і неясний зв'язок між світом та людським „Я”».
Автопортрет
Источник: zefirka.net
