У різний час були свої ідеали досконалості та краси, а в Росії в царські часи завжди було безліч чарівних жінок, здатних підкорювати не тільки зовнішніми даними, але ще розумом, вихованням і манерами. Сьогодні таких дівчат називають світськими левицями, а ми в сьогоднішньому огляді пропонуємо згадати найвідоміших світських левиць часів царської Росії.
Катерина Багратіон (1783 – 1857)
Її видали заміж за наказом та вимогою Павла I за генерала Петра Багратіона у 18-річному віці. Імператор отримував насолоду, коли влаштовував долі своїх підлеглих, але Катерина Багратіон (уроджена графиня Скавронська) зовсім не збиралася миритися з долею покірної дружини зненавидженого чоловіка. Вона покинула чоловіка і вирушила на підкорення нових вершин. Вона перебиралася з однієї європейської столиці в іншу, отримавши прізвисько «княгині, що блукає». Втім, за любов до напівпрозорого білого вбрання її почали називати «оголеним ангелом», а за надмірне захоплення чоловіками – «білою кішкою». Напевно, вона була щаслива, підкоряючи чоловічі серця.
Щоправда, жіноча доля її так і не склалася. Катерина Багратіон в 1810 році народила дочку від австрійського міністра, після змінила кілька коханців, серед яких були принци, міністри і навіть сам Олександр I. Вийшла заміж вдруге вона за англійського генерала Хоудена, але той дуже швидко охолонув до дружини, чия краса почала на той час в'янути, і до того часу в'яне.
Авдотья Чернишова (1693 – 1747)
Вона з дитинства виховувалась при дворі і змогла звернути на себе увагу Петра Великого. Але дочка збіднілих дворян Ржевських не обмежувала себе відносинами лише з одним коханим. Цар видав красуню заміж за свого денщика Григорія Чернишова, проте ні заміжжя, ні народження дітей не змусило її стримати свій запал.
Коли на престол зійшла Ганна Іоанівна, Авдотья Чернишова стала однією з улюблениць імператриці за вміння розважити її оповіданням новин та всяких кумедних історій. І навіть за цариці Єлизаветі Петрівні не втратила свого впливу, змогла домогтися для чоловіка графського статусу і відійшла від справ, лише овдовівши в 1745 році.
Марія Наришкіна (1779 – 1854)
Улаштуванням долі Марії Святополк-Четвертинська займалася Катерина II, вона ж видала юну фрейліну заміж за обер-егермейстера Дмитра Наришкіна. Своєю красою та природною грацією Марія Наришкіна підкорила серце цесаревича Олександра Павловича, широко відомого своєю слабкістю до жіночої краси. Вона стала найблискучою фавориткою Олександра І, а їхній любовний зв'язок тривав цілих 15 років і був розірваний за ініціативою світської красуні. На її рахунку було ще кілька підкорених чоловічих сердець.
Дар'я Лівен (1785 – 1857)
Вона була не тільки світською левицею, але ще й таємним агентом російського уряду в Лондоні та Парижі, за що отримала прізвисько «дипломатична Сівіла». Її чоловік Христофор Лівен зробив блискучу військову кар'єру, а сама княгиня з легкістю заводила романи в Петербурзі. Після переведення чоловіка на дипломатичну службу Дар'я Христофорівна швидко освоїлася в Європі і змогла принести чималу користь Російській імперії. При цьому одні вважали її злом, інші схилялися перед мужністю і винахідливістю світської левиці.
Зінаїда Волконська (1789 – 1862)
Вона з'явилася на світ у Німеччині, стала фрейліною Луїзи Прусської та змогла завоювати не одне чоловіче серце. Після переїзду з чоловіком Микитою Волконським до Росії організувала літературно-мистецький салон, полонила своєю красою Олександра І, а великий Пушкін називав Зінаїду Волконську «царицею муз та краси». Вона була молода, красива та талановита. У неї в різний час закохувалися Батюшков, Бруні та Веневітінов, а в народі ходили затяті чутки про те, що вона приносить нещастя всім закоханим у неї чоловікам. Наприкінці 1820-х оселилася в Римі і там теж спромоглася стати окрасою світського суспільства.
Софія Кисельова (1801 – 1875)
Щойно з'явившись на своєму першому балі, 17-річна Софія Потоцька справила справжній фурор. Це їй присвятив Пушкін «Бахчисарайський фонтан», а друг поета Вяземський просто схилявся перед красунею. Вона могла б розраховувати на кохання чоловіка Павла Кисельова, проте він дуже швидко охолодів до дружини, захопившись її молодшою сестрою Ольгою. Софія порвала з чоловіком і стала справжньою зіркою, що сяяла в салонах Відня та Петербурга, Баден-Бадена та Ніцци. Однак вік свій вона доживала на самоті, оточена лише вірними слугами.
Юлія Самойлова (1803 – 1875)
Дочка генерала Палена стала дружиною Миколи Самойлова в 1825 році, проте сімейне життя їх не залагодилося з самого початку, тим більше, що 24-річний граф був закоханий в іншу, проти одруження з якою протестувала його мати. Втім, уже через два роки подружжя мирно розлучилося, а Юлія незабаром поїхала до Мілана і почала блищати в суспільстві, оточуючи себе незмінно людьми творчими. Долевим для неї стало знайомство з Карлом Брюлловим, роман з яким тривав 18 років. Після розриву з художником вона двічі побувала заміжня, але доживала свої дні на самоті.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/271219/45032/
Источник: zefirka.net
