Великі коники, відомі як гігантські уета, є унікальними для Нової Зеландії. В природних умовах існує 11 різновидів гігантських ует, більшість з яких помітно більші за тих, що представлені на знімках.
Уета – це надзвичайно масивні комахи, довжина тіла яких досягає 10 см, без врахування їхніх довгих ніг і вусиків, а вага перевищує 71 г, що робить їх одними з найважчих комах у світі, навіть важчими за горобця. Їхня родова назва, в перекладі з грецької, означає «жахливий коник», і вони переважно зустрічаються в Новій Зеландії, поблизу прибережних островів.
Практично всі вони позбавлені крил. Ззовні вони дещо нагадують великого бурого коника, але їхні задні кінцівки збільшені та вкриті великими колючками. У випадку небезпеки комаха різко викидає їх вперед, намагаючись нанести ушкодження нападнику.
Але що є причиною еволюції гігантизму серед цих комах? Ці «живі скам’янілості» (так, вони мають надзвичайно стародавнє походження) опинилися на території Нової Зеландії ще до того моменту, коли вона стала ізольованим архіпелагом. У той час там не було дрібних ссавців – головних ворогів уета, і вони зайняли їхню екологічну нішу.
Вони чудово пристосовані до існування в будь-якому місці проживання, будь то ліс, луг, печери, ґрунт або міські парки. Вони ведуть нічний спосіб життя. Більшість цих велетнів є всеїдними, проте гігантська уета живиться лишайниками, листям, квітами та плодами.
Ці комахи вносять значний вклад у розвиток флори Нової Зеландії – вони відіграють активну роль у розповсюдженні насіння місцевих рослин, споживаючи їх плоди.
Статева зрілість у гігантських уета настає лише у віці півтора року. Зазвичай самка відкладає в землю приблизно 200-300 яєць, після чого через певний період гине. На перший погляд, кількість яєць здається значною.
Однак зараз спостерігається зменшення популяції цих комах. Головною причиною цього лиха є винищення гігантських ует дрібними ссавцями і гризунами, завезеними на ці острови людиною.
Источник: zefirka.net
