Прадавній дерев’яний дім родини Гріга в Норвегії

Saunders Architecture спроектувала дерев’яну споруду зі скульптурними рисами, що підноситься на металевих опорах, щоб віддзеркалювати панораму озера Нордас. Проект, знаний як «Вілла Гріг», об’єднує в собі оселю з двома кімнатами для сну та музичну майстерню, що постає з-під землі у вигляді пологої нахиленої форми, де також розміщені сходи, що ведуть до піднесених житлових площ. Його було створено на замовлення спадкоємця норвезького музиканта Едварда Гріга, який у 1880-х роках мешкав поблизу на віллі з прилеглою до неї композиторською хижиною, що наразі є складовою частиною Музею Едварда Гріга.

Нова вілла вирівнюється з цими історичними будівлями, розташованими вище по схилу, віддзеркалюючи як планування, так і відношення до ландшафту. “Це майже ностальгія за життям, яке міг би мати Едвард Гріг у ті часи”, – зазначив засновник Saunders Architecture Тодд Сондерс. План Вілли Гріг було задумано як безперервну лінію, що поступово прямує вгору, від більш відокремленої музичної студії на рівні першого поверху до заскленого відкритого житлового простору, що піднятий на палях і що оформляє захопливий вид на озеро. Похила лінія покрівлі музичної студії поступово піднімається над землею, а вся конструкція оздоблена деревиною Kebony, яка з плином часу вивітрюється і набуває сірого відтінку, гармонійно поєднуючись із навколишнім середовищем.

Зсередини музична студія займає більш замкнутий простір з окремими отворами — вузьким світловим люком над сходами та розсувними скляними дверцятами на одному кінці, що надає доступ до захищеного внутрішнього двору. Вище майже на всю висоту вікно у вітальні, їдальні та кухонній зоні дивиться на озеро на захід, в той час, як зігнута скляна секція дивиться всередину, в центральний двір, а широкі вікна в кімнатах для сну обрамляють пейзаж. Дерев’яні підлоги та пофарбовані в світлий тон стіни довершують лаконічний інтер’єр, контрастуючи з відкритою бетонною стіною та кам’яним островом у зоні кухні. Поруч знаходиться вілла, спроектована Тоддом Сондерсом для себе у 2015 році, де використано деякі подібні мотиви.