Розмірковуючи над явищем Вівіан Маєр (Vivian Maier's), не можна не помітити, що випадково знайдений після її відходу з життя великий архів стріт-фотографій, які вона створювала протягом чотирьох десятиліть, працюючи звичайною доглядальницею, породжує безліч питань, подібно до життєпису однієї з найбільш таємничих фотографів сучасності.
Кепкуючи, вона називала себе або розвідницею, або жінкою-таємницею, ставила на чеках і паперах вигадані імена, замовчувала місце свого народження, вказуючи то Францію, то Нью-Йорк, запевняла, що вивчила англійську мову за театральними постановками, її, як стверджують, «несправжній» французький акцент викликав сумнів. Маєр начебто спеціально заплутувала сліди, щоб її не викрили і не прославили завчасно.
Тисячі й тисячі негативів і не проявлених плівок, котрі вона, як найважливішу цінність, завжди возила з собою і ретельно зберігала, велика кількість її особистих автопортретів, ніби очікували миті, коли дивна й самотня літня жінка в широкому капелюсі, зникне, а на чільне місце вийде вона – Віван.
За все життя Віван Маєр не випустила у світ жодного свого знімка. Вона була самотньою, ніколи не була одружена і не мала дітей, у Маєр не було близьких товаришів. Її надзвичайно проникливі, гострі роботи – вражаючий контраст її зосередженості та відстороненості.
Джерело: https://cameralabs.org/aeon/vivian-maier/albom
Источник: zefirka.net
