Найперше, що виникає в думках, коли бачиш цю буйну зелену рослинність у посудині – що пенсіонер Девід Латімер з Англії – обдарований садівник. Однак, відверто кажучи, сад у пляшці (якому вже 53 роки) не потребує від Девіда багато зусиль. Останній раз він зрошував його 4 десятиліття тому.
Останні 40 років сулія була герметично закрита і жодного разу не відкорковувалась. Весь цей час традесканція (так іменується рослина) процвітає в повній ізоляції від навколишнього середовища і відмінно себе почуває.
Вісімдесятирічний пан Латімер зазначив, що він розміщує пляшку приблизно за два метри від вікна, отже, рослина одержує достатньо сонячного проміння. Щоб листя, яке тягнеться до світла, росло рівномірно, господар час від часу обертає сулію.
Більше жодного догляду не потрібно. У посудині утворилася свого роду мініатюрна екологічна система. Попри відокремленість від навколишнього світу, рослина здатна вбирати світло і здійснювати фотосинтез – процес, за допомогою якого сонячне світло перетворюється на енергію, необхідну для росту.
Під час фотосинтезу рослина виділяє кисень; відбувається зволоження повітря. Волога накопичується і «виливається дощем».
Опале листя перегниває на дні сулії, внаслідок чого утворюється вуглекислий газ, також необхідний для фотосинтезу та живлення, яке всмоктується корінням.
Ідея посадити рослину в пляшку прийшла пану Латімеру в 1960 році, він зробив це без конкретної мети – просто з цікавості.
Источник: zefirka.net
