Однороги та ящірки, штурмовики та лицарі, бетмени та плюшеві ведмеді: фотограф Клаус Піклер досліджував культуру костюмів у своїй книзі «Нас тільки двоє».
З кожним роком косплей-культура розростається: наприклад, відвідуваність фестивалю Comic Con, відомого перевдяганнями у героїв із коміксів та фільмів, за 49 років зросла з 300 осіб до 130 тисяч. І це не єдина спільнота, в якій люди люблять приміряти на себе несподівані образи, – досить згадати рольовиків або фуррі. Костюми можуть бути предметом сексуального фетишу, а для фестивалів на кшталт Burning Man та Wasteland багато хто створює костюм з нуля.
Клаус Піклер:
— Я завжди був зачарований костюмами — правда, волію дивитись на них збоку. Коли я почав працювати над проектом, то поринув у культуру сучасних костюмів. Я хотів дізнатися більше про самі костюми, дізнатися трохи про людей без масок і, звичайно, сфотографувати їх.
Я включив у проект 10 різних видів костюмів, кожного з яких проводив окреме дослідження. Найчастіше вони пов'язані з цифровою, онлайн-культурою: косплей, фуррі. Іноді я зв'язувався з такими спільнотами, іноді з окремими людьми.
Більшість власників подібних костюмів входять до спільноти за інтересами, тому я ходив на зустрічі, де міг особисто розповісти про свої плани. Це все спрощувало. Люди, з якими я зустрічався, були зацікавлені в тому, щоб розповісти мені про свої костюми, їх значення та створення.
Найбільш захоплююча частина завжди відбувалася на початку зйомки, коли моделі одягали костюм, перетворюючись зі звичайної людини на фантастичного персонажа. Мені завжди подобалося спостерігати, як люди поступово стають своїм альтер его і зрештою одягають маску та «зникають». Цей процес завжди викликав у мене тремтіння, тому що він одночасно буденний і драматичний.
Найбільше мене вразили костюми фуррі. У порівнянні з іншими традиціями, в яких костюми цитують вже існуючих персонажів, фуррі створюються з нуля. Тут працює уява людини, яка перетворюється на такого персонажа.
Я хотів зафіксувати на кожній фотографії і людину, і її друге «я». Тому всі зображення зроблені в квартирі чи будинку героїв: кімната є «людською», а одягнена в костюм людина в центрі — альтер его. Заодно хотів показати костюми над рамках зборів чи парадів, а більш відокремленій обстановці, коли герой займається своїми повсякденними справами. Деякі відмовлялися від участі через цю умову, але ті, хто погодився, були відмінними партнерами, які готові співпрацювати.
Інше обмеження проекту — особа має бути закритою: я не хотів розкривати особистість героїв. На щастя, більшість із них мала хоча б один костюм, який повністю їх приховував.
Джерело: https://birdinflight.com/ru/vdohnovenie/fotoproect/20190515-costumes.html
Источник: zefirka.net
