Після Жовтневої революції більшовики проголосили соціалістичну державу та скасували приватну власність, проте вже через 3 роки запровадили НЕП – поєднання ринкової економіки з державним регулюванням. Це стало справжнім шоком більшості революціонерів.
Чому Ленін відновив капіталістичну систему? Як НЕП вплинув на розвиток країни і чому до 1928 був згорнутий?
Плоди революції
У 1920 році РРФСР перебувала у стані повної розрухи. Багато заводів, шахт, копалень виявилися зруйновані в ході Громадянської війни. Колись великі промислові регіони: Донбас, Бакинська нафтова житниця та Урал лежали в руїнах. Через брак палива та сировини підприємства закривалися.
Сильно в економіці вдарила втрата національних околиць. Радянська Росія втратила Польщу, Прибалтику, Фінляндію, західні землі Білорусі та України, Бессарабію. Виявилися втрачені густонаселені та найбільш економічно розвинені регіони колишньої імперії.
Підривала стабілізацію суспільства та сама радянська влада. Політика продрозкладки, яка вилучала у населення весь хліб за винятком особистих потреб, провокувала великі селянські повстання. Спалахували Кубань, Україна, Сибір, Поволжя, Тамбовщина, Дон.
Бійці партизанської армії Тамбовської губернії, що воювали проти комуністів.
Голод, господарська розруха та жорстокість армії стосовно повсталих провокували повстання навіть у самій Червоній армії.
Крім того, через націоналізацію іноземного капіталу та власності, а також анулювання боргів царського уряду європейські країни відмовилися мати будь-які відносини з комуністами. Народ був незадоволений різкими рішеннями більшовиків і треба було щось робити, щоб не допустити економічного колапсу.
Нова економічна політика
Ленін та його соратники зрозуміли, що їхні дії надто радикальні для суспільства. Тому у 1921 році вони вирішили частково повернути капіталістичні відносини для відновлення народного господарства та подолання економічної блокади.
Податок селян знизили з 70% до 30%, дрібний бізнес легалізували, іноземцям знову дозволили будувати країни заводи і заводи, впровадили нову забезпечену золотом валюту.
Приватні підприємства радянських громадян у 1920-х роках.
Велика промисловість залишалася в руках держави, а дрібні підприємства надані приватним підприємцям. Бурхливо росли кооперативи всіх форм та видів. Виник приватний сектор у торгівлі.
Іноземні компанії отримали право вести діяльність у СРСР, але без набуття прав власності, і могли викуповувати 49% акцій радянської кампанії. Такі інвестиції дозволили частково подолати економічну блокаду.
Грошова реформа характеризувалася деномінацією та впровадженням нової валюти – червінця. Він зміг торгуватися на зарубіжних біржах, завдяки чому СРСР визнали щонайменше на економічному рівні.
Золотий червонець.
Чому НЕП було згорнуто?
Нова політика швидко поновила господарство на довоєнний рівень. Втім, виявились і мінуси. 1923 року промисловці, користуючись інструментами ринкової економіки, в 3 рази підняли ціни на свою продукцію. У свою чергу ціни на продукти сільського господарства з 1921 року зросли лише на 89%.
Внаслідок цього хліб знецінився, а селяни відмовилися його продавати. Виникла загроза голоду. Наростали соціальні протиріччя – намітилося майнове розшарування. Зрештою, НЕП не відповідав комуністичній ідеології. У 1928 році Сталін звернув проект, замінивши його п'ятирічками та колективізацією.
Цікаво, що Китай перейняв радянський досвід НЕПу у 1980-х роках. Їхня реформа, що поєднала соціалізм із капіталізмом, була проведена на основі розробок Миколи Бухаріна. Китайці успішно впровадили ринкові елементи, і сьогодні є найбільшою економікою світу.
Источник: zefirka.net
