Італійська піца, російська матрьошка, кубинські сигари – деякі речі ми асоціюємо з певною країною. Але наскільки вірні наші уявлення про національні символи?
Френч-прес
Національний символ Франції
Родом із Італії
Ох і часто ми вважаємо французьким те, що до Франції має лише непряме відношення. Наприклад, круасани родом із Австрії, а френч-прес — із Італії. Перший патент на поршневу кавоварку зареєстрували італійці – Аттіліо Калімані та Джуліо Монета. Сталося це 1929 року. А ось серійне виробництво приладу започаткувала французька компанія «Меліор» наприкінці 1930-х. Звідси й назва френч-прес.
Картопля фрі
Національний символ США/Франції
Родом із Бельгії
Одна з головних страв американського фастфуду по-англійськи називається french fries – “французька смажена картопля”. Насправді її вперше приготували не американці (і навіть французи), а бельгійці. Сталося це у XVII столітті. Жителі міста Намюр часто смажили рибу, яку виловлювали у річці Маас. Однак у 1680 році зима видалася особливо холодною та річка замерзла. Тоді бельгійці спробували смажити замість риби картоплю. І це виявилося досить смачно! Американські солдати, які зупинилися під час Першої світової війни у франкомовній частині Бельгії, скуштували страву і назвали її французькою смаженою картоплею. Картопля фрі, як і раніше, їдять у Бельгії, як у Росії — насіння. І у кожного місцевого жителя є улюблений кіоск, де смажену картоплю готують особливо смачно.
Матрьошка
Національний символ Росії
Родом із Японії
Відвідати Росію і не купити на згадку матрьошку — все одно, що побувати у Венеції і не поплавати на каналах. Матрьошка є головним сувеніром, який везуть туристи із країни. Хоча коріння її родоводу сягає японську історію.
За різними версіями, матрьошка походить від фігурки японського бога мудрості Фукуруми, «неваляшки» дарами або дерев'яної ляльки, вкритої розписом, — кокесі. З документальних підтверджень зберігся лише лист Марії, дружини видавця Анатолія Мамонтова: «Днями Юра привіз із Петербурга старовинну кам'яну (глиняну) постать — японського ідола. Якби ви бачили, який він гарний, я закохалася в нього», — писала вона художнику Іллі Остроухову 1891 року.
А 1898 року в магазині «Дитяче виховання», який належав родині меценатів Мамонтових, на світ з'явилася матрьошка. Вважається, що японська фігурка надихнула художника майстерні Сергія Малютіна створення російської національної іграшки. Він зробив ескіз, а виготовив фігуру майстер Василь Звєздочкін, перетворивши образ японця на селянську дівчину. Незабаром до неї “приросло” поширене тоді в Росії жіноче ім'я Мотрена, а від нього виникла назва іграшки – “матрешка”.
Панама
Національний символ Панами
Родом із Еквадору
З Еквадору варто привезти какао, каву чи панамський капелюх. Так-так, не дозволяйте назві вас заплутати! Ці капелюхи зовсім не панамські, а еквадорські. Найбільший у країні центр ремісничих промислів знаходиться у Куенці. А найбільшим продуктом Куенки є панамські капелюхи. Сировиною для них служить особливий вид пальми – карлюдовика пальмоподібна, з листя якої робиться найтонша соломка токіля. З неї і плетуть капелюхи.
Але чому вони раптом стали панамськими? У всьому винні інженери, які прокладали Панамський канал. У Панамі вони купували капелюхи, які захищали від палючого сонця. І ніхто не думав, що привозили їх з Еквадору. Згодом капелюхи стали асоціюватися не з місцем виготовлення, а з місцем покупки.
Чилійський перець
Національний символ Чилі
Родом із Мексики
За право вважатися батьківщиною цієї «гострої» рослини (але далеко не найгострішої!) довгий час боролася низка країн Латинської Америки. Але 2009 року американські вчені з Університету штату Веракрус та Каліфорнійського університету в Ріверсайді встановили: це Мексика. Проаналізувавши ДНК у трьох локусах 58 диких та 22 культурних форм чилійського перцю, генетики довели, що центром його походження є півострів Юкатан. А Чилі тут зовсім ні до чого. Назва перцю походить від слова chilli у мові науатль, якою говорили предки сучасних мексиканців — ацтеки. Російською вона перекладається як «червоний».
Піца
Національний символ Італії
Родом із Єгипту / Греції
На звання батьківщини цієї страви претендує не тільки Італія, а й Греція або Єгипет. Адже що таке піца? По суті, коржик з тіста, на якому розкладаються різні інгредієнти. Ідея приготування тонкого хліба виникла ще в Стародавньому Єгипті, а ось класти на нього часник, зелень, цибулю та, по можливості, інші продукти придумали греки. Згадка про цю страву, яка, до речі, називалася в Стародавній Греції («плакус»), зустрічається вже в літописах Платона. Саме такий коржик вважається прабабусею сучасної піци. Давньоримські легіонери запозичили страву і вдосконалили її, додавши оливкову олію та сир.
Історія сучасної піци починається у XVI столітті, коли до Європи завезли помідори. Спочатку їх називали диявольською ягодою і відмовлялися їсти, але незабаром неаполітанські бідняки збагнули, що томати не лише їстівні, а й досить смачні. І піца стала являти собою коржик, покритий сиром, томатами, травами і полити оливковою олією.
Чому ж піца? Є різні гіпотези: можливо, назва страви походить від італійських слів piatto – тарілка і piazza – площа, а може, від грецького (піта) – круглий коржик. У будь-якому разі греки явно доклали руку до створення національної італійської страви.
Укулеле
Національний символ Гаваїв (США)
Родом із Португалії
Гавайська піца, кольорові сорочки та укулеле, чия музика занурює у спогади про море та спекотне літо, — асоціації, які зазвичай виникають при згадці Гавайських островів.
Укулеле – мініатюрна чотириструнна гітара, але зовсім не гавайська, а португальська. Предком інструменту стала гітара брагіння, поширена на острові Мадейра. На Гавайські острови укулеле потрапила завдяки іммігрантам. Наприкінці XIX — на початку XX століть багато португальців вирушили на пошуки кращого життя, у тому числі на Гавайські острови. Деякі брали із собою брагінню. Перебравшись, люди пробували себе в різних сферах діяльності, і в 1886 році четверо друзів-столярів винайшли незвичайний інструмент із живим та яскравим звучанням, що має на одну струну менше, ніж у брагіньї. Це й була укулеле.
Спочатку місцеві жителі поставилися до неї дуже прохолодно. Ставлення змінилося після того, як під час невеликого свята на укулелі зіграв король Гаваїв Давид Лаамеа Каманакапуу Махінулані Налаїаехуокалані Луміалані Калакауа. З того часу жодна урочистість не обходилася без звуків цієї чотириструнної гітари. А світову популярність інструмент отримав після виступу групи Royal Hawaiian Quartet на Панамо-Тихоокеанській міжнародній виставці, що пройшла в Сан-Франциско в 1915 році на честь завершення будівництва Панамського каналу.
Кубинські сигари
Національний символ Куби
Родом із Іспанії
Куба – батьківщина тютюну, а ось батьківщиною сигар є Іспанія. Саме тут у XVII столітті придумали курити скручене листя тютюну. До цього в Європі тютюн або курили виключно в люльках, або просто нюхали. Нововведення європейцям сподобалося, і іспанці швидко збагнули, що сигари є золотою жилою. У 1717 році Філіп V оголосив монополію – відтепер ніхто, крім іспанців, не міг користуватися кубинським тютюном. Так Острів свободи став основним виробником тютюну, але скручувалися сигари переважно в Іспанії. Монополія тривала до 1817 року.
Китайські шашки
Національний символ Китаю
Родом із Німеччини
Батьківщиною шашок вважається Стародавній Єгипет. Звідти гра поширилася іншими країнами, де отримала свої різновиди. Але китайські шашки — їх називають шестигранними — радикально відрізняються від інших. Більше того, їх і шашками можна назвати важко. А з Китаєм вони не пов'язані навіть побічно.
Вигадали їх у 1892 році в Німеччині, за мотивами американської настільної гри Halma. Спочатку гра називалася Stern-Halma (Halma у вигляді зірки). Вона швидко стала популярна у Німеччині, а потім у Європі та США. Але після Першої світової війни Німеччина опинилася в опалі, і американські підприємці пішли на хитрість: вони вирішили привернути увагу покупців до східної екзотики, назвавши гру китайськими шашками. І не помилилися!
Феска
Національний символ Туреччини
Родом із Марокко
Нині цей головний убір у Туреччині купують переважно туристи. Адже ще два століття тому він був обов'язковим атрибутом будь-якого чоловічого вбрання, хоча батьківщиною його є місто Фес у Марокко, де фески виготовляли у великій кількості для міжнародного ринку. Звідси, до речі, назва. Коли винайшли цей головний убір, точно не відомо, але існував він ще за часів Візантії.
Символом турецької нації феска стала у XV столітті. Захопивши Константинополь, султан Мехмед II зробив її обов'язковим головним убором солдатів та чиновників. Тюрбани потрапили під заборону так само, як свого часу бороди за Петра I. Так тривало до початку XX століття, поки перший президент Турецької Республіки Мустафа Кемаль Ататюрк, який прославився своїми реформами, не ухвалив закон про капелюхи. Відповідно до нього всі чоловіки Туреччини були зобов'язані зняти фески та замінити їх на європейські капелюхи. Порушники каралися штрафом чи тюремним арештом терміном до шести місяців. Примітно, що покарання було скасовано лише у 2014 році, хоча на практиці закон уже давно не застосовувався.
Джерело: https://moya-planeta.ru/travel/view/rodom_iz_ili_gde_na_samom_dele_pridumali_natsionalnye_predmety_47078
Источник: zefirka.net
