На яких курортах відпочивали громадяни СРСР

Право на оздоровчий відпочинок у СРСР прописано Конституцією. Усі радянські громадяни чітко знали, що вітчизняні курорти – найкращі у світі. Та й профспілковий квиток грав на руку цьому переконанню, забезпечуючи копійчаний відпочинок за одновідсотковий внесок. Незважаючи на те, що Малібу, Майамі та навіть Анталія були радянській людині недоступні, внутрішні союзні курорти успішно приймали мільйони туристів з усіх куточків країни.

Культова Євпаторія та горбачівський Форос

Євпаторія вважалася головною дитячою оздоровницею.

У Криму при СРСР було збудовано сотні пансіонатів та санаторіїв, куди прямували відпускники з усіх куточків Союзу. Незважаючи на відсутність сучасної системи все включено і вишуканих розваг, Крим щедро обдаровував відпочиваючих унікальним цілющим повітрям та чистим морем. Якщо комусь не вдавалося дістати заповітну путівку, вирушали до Криму «дикуном». Такий вид відпочинку мав у своєму розпорядженні максимально тісне прилучення до природи і користувався в суспільстві особливою популярністю.

Ялтинська набережна, 1980 рік.

У 70-ті відпустка в Євпаторії перетворилася на культову. Місто пропонувало множинні пляжі, цілющу воду всіх рівнів мінералізації, лікувальні озерні грязі та солі. Це місце із сухим комфортним кліматом підходило будь-якому відпочивальнику без поправок на вік та стан здоров'я. Але місцева атмосфера свободи та веселощів все ж таки завоювала звання наймолодіжного радянського курорту. Кримська Ялта представлення не потребує. За часів СРСР ім'я цього міста було символом курортного шику. У кримському Форосі на урядовій дачі проводив час із сім'єю генсек Горбачов. Там його і замкнули 1991-го у серпневий путч. А Раїса Максимівна не раз говорила, що відпочиватиме лише в Криму, називаючи легендарний Сочі смітником.

Юрмальський рай та елітні відпочиваючі

Легендарний юрмальський ресторан “Юрас Перле”.

На відміну від Кримського узбережжя, куди відбувалися масові паломництва, Юрмала ставала місцем відпочинку людей із високими запитами, зв'язками та знайомствами. За радянських часів цей курорт був для решти СРСР майже закордоном. Там життя текло інакше і, за свідченням очевидців, люди виглядали інакше. Це місце міцно асоціювалося з творчою богемою.

Ленка в Юрмалі.

Раймонд Паулс, який ініціював міжнародний музичний конкурс, Лайма Вайкуле, яка танцювала у місцевому вар'єте, Павліашвілі та Малінін, які розпочали вокальну кар'єру з Юрмали… Про це райське містечко біля Ризької затоки мріяв, мабуть, кожен. У Юрмалу можна було приїхати з наметом і провести незабутній час просто неба Балтійського моря. Для цього організовувалися обладнані спецкемпінги.

Всесоюзні круїзи Волгою і розкішні теплоходи

Річковий теплохід «Радянський Союз».

Доволі популярним форматом відпочинку в СРСР вважалися річкові круїзи Волгою і притоками. Як правило, маршрути теплоходів проходили об'єктами грандіозного будівництва та ленінськими місцями. Вартість такої подорожі була більш ніж доступна.

Теплохід “Михайло Лермонтов” на Волзі.

У 80-ті тритижневе плавання Середземним морем обійшлося б у вісім сотень рублів. А ціна круїзу Москва-Астрахань рівня люкс не перевищувала середньої зарплати у 150 дерев'яних. Плавучі курорти могли похвалитися рівнем комфорту. Найкращі їх служили рекламою радянського благополуччя. Каюти, крім санвузлів, оснащувалися двоспальними ліжками, а в користуванні подорожуючих були кінотеатри, басейни, бари та музичні салони.

Російська Монте-Карло

Відпочиваючі Гагри.

Гагра стала курортом союзного значення відразу після встановлення там радянської влади. Численні санаторії, цілющі джерела та особливий морський клімат залучали до Абхазії туристів з усіх республік. Не дарма після ВВВ на місцевому узбережжі відбудував дачу сам товариш Сталін. Справжнім зразком ландшафтного дизайну, як би сьогодні сказали, був гагринський парк принца Ольденбурзького. Родич царя планував побудувати цьому відрізку чорноморського узбережжя «російський Монте-Карло». З його ініціативи до Абхазії завезли сотні видів вічнозелених рослин з усього світу. У Гагрі оселилися фінікові пальми з Канарських островів, кокосові американські дерева, сирійська мальва, гімалайські кедри, олеандри та агави.

Радянська Абхазія.

Купальний сезон тут тривав щонайменше півроку – з травня до листопада. Гагрські відгалуження Великого Кавказького хребта максимально близькі до моря, створюючи свій теплий мікроклімат і захищаючи місцевість від холодних вітрів. Завдяки цьому явищу Гагру називали найтеплішим місцем Чорноморського узбережжя. Але бронювати путівки на такий популярний курорт доводилося задовго до приїзду та й вистачало не всім.

Здравниця європейського значення

Трускавець був найпопулярнішим польським курортом.

Лікувальний курорт Трускавець був популярним ще до приходу туди радянської влади і навіть до польського панування. Тамтешню «Нафтусю» ще 1836-го досліджував та описав хімік-аптекар Торосевич. За рівнем затребуваності на початку 20 століття це місце прирівнювалося до чеських Карлових Вар. Ось тільки на відміну від престижних європейських здравниць Трускавець був доступний для простого радянського громадянина.

Трускавець, бювет. 1958 рік.

1931-го тут проживали близько 3000 місцевих, а відпочиваючих приїжджало близько 15 тисяч на рік. Півстоліття Трускавець був радянським, заслужено завоювавши ім'я Всесоюзної здравниці. За цей період тут збудовано санаторії-висотки, нові бювети мінеральної води та свердловини. Трускавець дуже швидко перетворився і побувати тут вважалося справою престижною.

Місце відпочинку царської родини та радянські гірськолижні забави

Радянські лижники у Бакуріані.

У грузинському Бакуріані любили відпочивати ще члени царської родини Миколи ІІ. З тамтешніх гір беруть початок відомі на весь світ боржомські джерела. За радянських часів цей курорт став надзвичайно популярним серед активних туристів. У 80-ті у Бакуріані регулярно тренувалася збірна гірськолижників СРСР. Курорт сподобався не тільки любителям лижних прогулянок, а й звичайним людям, які оцінили теплу зимову атмосферу грузинських гір.