Щороку багато любителів кіно завмирають біля екранів телевізорів, щоб подивитися на церемонію вручення премії Американської академії кінематографічних мистецтв та наук «Оскар». Найдостойніші представники кіноіндустрії піднімаються на сцену, у залі знаходяться колеги найбільш щасливих акторів, сценаристів, режисерів. А в історії вручення цієї значущої нагороди були й такі номінанти, яких ніколи не існувало у реальному світі.
Ян Мак-Леллан Хантер і Роберт Річ
Далтон Трамбо.
Після Другої світової війни у США в опалу потрапляли всі, кого могли запідозрити у симпатії до комуністів. В 1947 Комітет з антиамериканської діяльності Палати представників викликав на допит 10 представників кіноіндустнії, які стали відомі як «Голлівудська десятка». Кожному з них ставили питання щодо належності нині чи минулого до Комуністичної партії. Серед викликаних до комітету був і відомий сценарист Далтон Трамбо.
Він не просто відмовився відповідати на запитання Комітету, а й поставив під сумнів законність дії його учасників. В результаті Далтона Трамбо звинуватили у неповагу до Конгресу, внесли до чорного списку голлівудських студій та засудили до року в'язниці.
Далтон Трамбо.
Після виходу з ув'язнення сценарист почав підписувати свої твори псевдонімом, а продавав їх на чорному ринку. 1953 року фільм «Римські канікули» завоював кінопремію «Оскар» за найкраще літературне джерело, проте автор Ян Мак-Леллан Хантер на вручення не з'явився. За цим псевдонімом ховався Далтон Трамбо, котрий просто не міг з'явитися на церемонії вручення нагород. У тій же номінації через три роки переміг фільм «Відважний», автором сценарію якого значився Роберт Річ. Тільки через 17 років після смерті Далтона Трамбо, 1993 року, справедливість була відновлена, а його авторство – визнано.
Натан Дуглас
Недрік Янг.
Практично така ж історія сталася з іншим сценаристом Недріком Янгом, звинуваченим у симпатії до комуністів та комуністичного суспільства. У результаті автором сценарію фільму, що завоював у 1959 році «Оскар», значиться неіснуюча особа – Натан Дуглас. Недрик Янг був реабілітований через чверть століття після смерті, нагороду змогли отримати рідні Янга.
П. Ш. Вазак
Роберт Таун.
Актор, сценарист та режисер Роберт Таун, талановитий сценарист, хотів особисто знімати картину «Грейстоук: Легенда про Тарзана, повелителя мавп», але йому в цьому було відмовлено. У серцях режисер вимагає зовсім виключити його прізвище з титрів. А на запитання про те, чиє прізвище вписати на його місце, Роберт Таун необачно звелів вказати прізвисько свого собаки.
Дональд Кауфман
Чарлі Кауфман.
У 1994 році Чарлі Кауфмана запросили попрацювати над сценарієм екранізації роману Сьюзен Орлеан «Викрадник орхідей». Але натомість письменник, який перебував у творчій кризі, створив сценарій фільму «Адаптація». Психологічна драма про самого письменника та його вигаданого брата Дональда у 2003 році була висунута на здобуття кінопремії «Оскар», а неіснуючий брат був зазначений у титрах картини як співавтор. Щоправда, Чарлі Кауфман тоді програв боротьбу за нагороду своєму колегі Рональду Харвуду.
Родерік Джейнс
Брати Коен.
У титрах фільмів «Фарго» та «Старим тут не місце» як автор сценарію значиться Родерік Джейнс, якого насправді не існує. Втім, справжні сценаристи та режисери брати Коен стверджують, що він просто надто старий і немічний для того, щоб з'являтися на світських заходах, навіть таких значущих, як вручення кінопремії «Оскар». Саме тому Ітан та Джоел Коен змушені отримувати «Оскар» за найкращий адаптивний сценарій замість нього.
П'єр Буль
Майкл Вілсон та Карл Форман.
Талановитий письменник, який написав книги «Міст через річку Квай» та «Планета мавп», існував насправді. Але жодного відношення до сценарію фільму «Міст через річку Квай» він ніколи не мав, та ще й говорив і писав виключно французькою мовою, не володіючи англійською. Але справжні автори сценарію до фільму не могли бути номіновані на здобуття кінопремії «Оскар» через те, що їхні прізвища значилися у горезвісному чорному списку Голлівуду. Карл Форман і Майкл Вілсон змушені були вдатися до хитрощів, щоб мати можливість працювати. Звичайно, справжній письменник чужий «Оскар» отримувати не став, а справжні сценаристи отримали заслужену нагороду посмертно, 1985 року.
Джерело: https://kulturologia.ru/blogs/010520/46262/
Источник: zefirka.net
