Школа — це не просто будівля з партами та дошкою. Це основа суспільства, місце, де формуються майбутні лікарі, інженери, художники та мрійники. Тут ми вчимося не лише вирішувати рівняння та писати твори, а й бути частиною команди, розуміти інших та готуватися до дорослого життя.
Кожна культура по-своєму бачить, як виховувати та навчати дітей, і це справді захоплює. Десь уроки проходять просто просто неба, а десь — за строго розписаними традиціями в однаковій формі.
Ви колись замислювалися, як навчаються діти у пустелі? Чи навіщо взагалі вигадали шкільну форму? Приєднуйтесь до нас у цій захоплюючій подорожі шкільними світами — від найнезвичайніших до напрочуд знайомих.
1. До 1981 року у французьких школах на обід подавали вино
Вино — невід'ємна частина французької культури, і колись це позначалося навіть на шкільних обідах.
З 1956 по 1981 учням старше 14 років дозволялося пити вино під час шкільного обіду. А до 1956 року школярі взагалі мали офіційне право випивати до 0,5 літра вина, сидру або пива разом з їжею.
У 1930-х роках у Франції навіть існував національний комітет із пропаганди вина, який просував цю практику, вважаючи, що діти повинні з дитинства звикати до смаку вина як до частини культурної норми.
Сьогодні ця традиція звучить майже як вигадка, але ще недавно вона була реальністю — з багетом в одній руці та келихом в іншій.
2. Програма «Шкільний полудень» в Індії щодня годує 120 мільйонів дітей
Все почалося в 1955 році, коли школа Sourashtra Boys Secondary School вперше запустила ініціативу безкоштовного гарячого харчування для учнів.
Майже через 70 років, 28 листопада 2001 року, Верховний суд Індії зобов'язав усі державні школи впровадити цю програму протягом шести місяців.
Сьогодні вона охоплює понад 120 мільйонів дітей у 1,27 млн шкіл щодня, перетворюючись на одну з найбільших програм шкільного харчування у світі.
Меню може відрізнятися, але в кожній страві суворо дотримуються норми за калоріями, білком та овочами, щоб кожна дитина отримувала не тільки знання, а й повноцінний обід.
3. У Бангладеш деякі діти навчаються у плавучих школах
Під час сезону мусонів у Бангладеш дістатися школи стає майже неможливо. Щоб вирішити цю проблему, в 2002 році організація Shidhulai Swanirvar Sangstha почала доставляти знання до учнів — на човнах.
Нині мають цілий флот із 56 плавучих шкіл, бібліотек, медичних пунктів, майстерень і навчальних центрів, що працюють цілий рік. А під час повеней до них додається ще 55 додаткових човнів.
Всі вони працюють на сонячній енергії, підключені до Інтернету та оснащені всім необхідним для повноцінного навчання.
4. Шкільна форма була придумана в Англії близько 500 років тому
Перша згадка про шкільну форму датується 1552 роком, коли учням школи Christ's Hospital видали сині мундири та жовті шкарпетки. Що дивно, дуже схожу форму школярі цього навчального закладу носять і сьогодні.
Однак, незважаючи на таку довгу історію, шкільна форма далеко не універсальне явище. Понад те, її корисність досі викликає суперечки.
Два найвідоміші дослідження з цієї теми дійшли протилежних висновків: одне стверджує, що форма знижує рівень поганої поведінки, а інше — що ніякого впливу взагалі не має.
5. У фінських школах найкоротші навчальні дні
У середньому шкільний день у Фінляндії триває лише близько 5 годин, і домашні завдання або мінімальні, або відсутні.
На тлі інших країн це може здатися дивним, адже Фінляндія стабільно входить до кращих освітніх систем світу. Але тут роблять ставку не так на кількість годин, але в якість навчання.
Для порівняння: наприклад, у Тайвані навчальний день триває близько 8,5 год., а після нього на багатьох школярів чекають ще й приватні заняття.
6. Деякі діти в австралійській глибинці навчаються по радіо
У віддалених куточках Австралії діти живуть так далеко один від одного, що звичайні школи просто неможливі. Тому 1951 року з'явилася «Школа по радіо». Учні отримували уроки через радіозв'язок: приблизно годину спілкування з учителем, після чого виконання завдань, які потім відправлялися поштою до найближчого освітнього центру.
З 2009 року до навчального процесу додався Інтернет. Тепер школярі можуть бачити вчителя з відеозв'язку (в односторонньому режимі) та спілкуватися з ним з аудіо в обидві сторони.
7. У Німеччині діти розпочинають навчання в школі з величезного картонного конуса
У Німеччині перший шкільний день – це справжнє свято. З XIX століття існує традиція дарувати дітям Шультюте, великий картонний конус, наповнений солодощами, іграшками та шкільним приладдям.
Вважається, що ці чарівні конуси «виростають» на спеціальних деревах, а діти «зривають» їх у свій перший день навчання у школі.
Цей зворушливий ритуал вступ у серйозний етап життя.
8. Японські учні прибирають школу самі
У японських школах є особлива традиція, яка називається «о-содзі»: щоденне прибирання, яке проводять самі учні. Наприкінці кожного навчального дня вони виносять сміття, підмітають підлогу, миють парти і навіть прибирають туалети.
Вважається, що така практика виховує у дітях почуття відповідальності, повагу до навколишнього простору та вміння працювати у команді.
Крім того, щоб до школи не потрапляв вуличний бруд, діти перевзуються біля входу: вуличне взуття вони міняють на спеціальні капці — увабаки, які носять у приміщенні.
9. У деяких школах Швеції та Данії навчаються прямо в лісі
У цих країнах популярні звані лісові школи — унікальний формат навчання, де природа стає і класною кімнатою, і вчителем.
Такі заняття особливо поширені серед молодших школярів. Замість парт та дошки — дерева, мохи, комахи та багаття. Діти вивчають рослини та тварин, вирішують завдання просто під відкритим небом і вчаться взаємодіяти один з одним через ігри та командні завдання.
Тут можна лазити по деревах, розводити вогонь і вільно досліджувати навколишній світ, при цьому навчаючись не лише наукам, а й відповідальності за себе та природу.
Будь то радіошколи в Австралії або школи на вершинах гір Тибету, по всьому світу існує безліч методів навчання.
Ці дивовижні факти нагадують, що єдиного рецепту освіти немає, і кожен навчається по-своєму.
Наступного разу, коли будете йти до школи, зупиніться на мить і подумайте про мільйони дітей, які роблять цей же шлях, нехай і в різних куточках планети.
всі зображення: thefactsite.com
