Ілюстрацію створено штучним інтелектом Nano Banana Pro.
Чи приходило вам коли-небудь в голову, наскільки незвичайною логікою ми користуємося, коли характеризуємо розташування об’єктів у просторі? Ми робимо це підсвідомо, миттєво. Але варто тільки спробувати відшукати в цьому чітку закономірність, як усе стає заплутаним, а звичайні закони фізики втрачають свою актуальність.
Не вірите? Тоді звернімо увагу на типову кухню, де починається справжнє мовне диво.
Розгляньмо, наприклад, стіл. На столі келих і виделка. Що вони роблять? Келих стоїть, а виделка лежить. Чому? Ймовірно, тому, що келих у вертикальному стані, а виделка — у горизонтальному. І якщо ми встромимо виделку в поверхню столу, вона також буде стояти, чи не так? Так, але не зовсім точно.
Додамо на стіл таріль і сковорідку. Що вони роблять? Стоять. Хоча, начебто, вони горизонтальні й за логікою повинні були б лежати. Але якщо помістити таріль у сковорідку, там вона вже лежатиме, а не стоятиме, хоча її позиція не змінилася. Можливо, стоять ті об’єкти, які готові до використання? Ні, адже виделка, коли лежала, теж була готова до вживання.
Зрозуміти стає ще важче, коли на стіл вилазить кішка. Вона може на столі і стояти, і лежати, і навіть сидіти. І якщо стояння та лежання ще якось узгоджуються з логікою вертикального та горизонтального стану, то сидіння — це вже дещо інше.
Декому може здатися, що із сидінням і стоянням усе простіше: сидять на сідницях, а стоять на ногах. Але це не так. Кішка на столі сидить. Але і пташка на столі теж сидить, хоча насправді вона стоїть на лапках. До пташки дієслово “стоїть” майже не вживають. Ви ж ніколи не чули: “Подивись, пташка на гілці стоїть!”. З іншого боку, якщо пташку вбити та виготовити з неї опудало, то на столі воно вже не буде сидіти, а стояти.
Після цих роздумів може здатися, що сидіння характерне лише для живих істот, тому жива пташка сидить, а опудало — стоїть. Але ж черевик — неживий предмет, проте на нозі він теж “сидить”, хоча сідниць не має. Ось і спробуйте роз’яснити іноземцю, що стоїть, що лежить, а що сидить.
Заплутав вас? Добре, пояснюю логіку.
Тарілка й сковорідка: “стоять” чи “лежать”?
У слов’янських мовах (і багатьох інших) вибір дієслова положення ґрунтується на орієнтації об’єкта в просторі. Якщо розмір об’єкта по вертикальній осі перевищує розмір по горизонтальній — він “стоїть”. Якщо навпаки — “лежить”.
Коли виделку встромляють у поверхню, її орієнтація змінюється на вертикальну, і вона стає стійкою, тому дієслово змінюється на “стояти”.
Окрім геометричного принципу (вертикаль/горизонталь), існує функціональний. Об’єкти, створені так, щоб мати “робоче положення” на певній основі (ніжки столу, дно тарілки, колеса автомобіля), описуються дієсловом “стояти”, коли вони знаходяться в цьому робочому положенні.
Це переважає геометричний принцип: тарілка плоска, але оскільки вона на своїй базі (дні), вона “стоїть”.
Коли тарілка потрапляє всередину сковорідки, вона втрачає свою функцію “робочої поверхні” та сприймається просто як об’єкт, що займає простір. У семантиці це називається “контейнеризація”.
Для об’єктів, які знаходяться всередині чогось і не мають фіксованого вертикального положення, типовим є дієслово “лежати” (книжка лежить у сумці, хоча на полиці вона може стояти).
Пташка: “сидить” чи “стоїть”?
Тут я вас трохи ввів в оману: про великих птахів (страуса, лелеку, чаплю) ми часто говоримо, що вони “стоять” (лелека стоїть на одній нозі). Дієслово “сидіти” стосується переважно тих птахів, у яких через пір’я не видно випрямлених ніг або які ніби “присідають”, обхоплюючи гілку.
У мовній картині світу “сидіння” дрібних тварин і птахів пов’язане з тим, що їхні ноги часто підігнуті або малопомітні, і тіло візуально “зливається” з поверхнею.
Для опудала (неживий об’єкт) повертається геометричний принцип: воно вертикальне і має опору, тому “стоїть”. Для живої пташки діє біологічний шаблон поведінки (“сидіти” як стан відпочинку).
Черевик — річ, але “сидить”.
Тут я використав полісемію — багатозначність слова. Слово “сидіти” має пряме значення (поза тіла) і переносне (підходити, бути впору, добре виглядати).
Коли ми кажемо “костюм гарно сидить” або “черевик сидить на нозі”, ми використовуємо метафору, а не описуємо фізичне розташування об’єкта в просторі. Тому порівнювати це з пташкою чи виделкою, з точки зору мовознавства, невірно.
Поділитися