НАТО або Північноатлантичний альянс – військовий блок європейських держав на чолі зі США, створений після Другої світової війни. Але альянс не монолітний: серед країн-союзниць повно протиріч та розбіжностей. І хоча за 70 років жодна країна не вийшла з блоку, найбільша близька була до цього Франція.
У 60-х роках президент країни Шарль де Голль посварився зі США та Великобританією і готувався покинути НАТО. Що стало каменем спотикання між союзниками, і чого досяг французький лідер?
Міжнародне становище Франції до кінця 50-х років минулого століття
Друга Світова війна кардинально перекроїла становище країн планети. Якщо у 30-ті роки минулого століття без урахування думки Великобританії та Франції було важко уявити світову політику, то за підсумками світового конфлікту Великобританія з наддержави перетворилася на молодшого партнера Сполучених Штатів. А на що перетворилася Франція, і сказати важко.
У 1949 році НАТО вирішальну роль відводилася США, причому ця країна фактично прислухалася тільки до думки Великобританії. Інші країни альянсу свідомо були змушені дотримуватися політики цих держав.
Франція, що мала великі колонії в Африці та Азії, не змогла втримати їх після Другої Світової. Місцеві жителі піднімали повстання та приєднувалися до сепаратистів, щоб здобути свободу від метрополії.
До 1939 Франція володіла половиною Африки та Індокитаю, проте за наступні 20 років втратила майже всі колонії.
У 1949 році незалежними стали В'єтнам і Лаос, у 1953 – Камбоджа, у 1956 – Туніс і Морокко, а до 1960 у Франції залишилися лише дві крихітні території в Африці. Колоніальна імперія руйнувалася, всередині самої країни не було національної єдності. Державі слід було відновлювати свій міжнародний авторитет.
Вимоги Шарля де Голля
США, які фактично контролюють НАТО і Західну Європу, абсолютно не хотіли деколонізації та появи нових держав. Однак і сильна Франція їм не потрібна. Прагнення Шарля де Голля відновити світову велич своєї країни нікому було цікаво.
Суецька криза 1956 року змусила де Голля задуматися про довіру США. Єгипет хотів націоналізувати Суецький канал, чому перешкоджали Велика Британія, Франція та Ізраїль. Вони ввели війська в країну і повернули контроль над судноплавним шляхом, проте через втручання США та СРСР змушені були відмовитися від своїх планів.
Суецький канал – найкоротший шлях із Європи до Азії – належав британцям, і європейці не хотіли його переходу Єгипту.
Фактично саме американці змусили французів вивести збройні сили з прилеглої до каналу території, і європейська країна була невдоволена цим.
У 1958 році США спільно з Великобританією провели військові навчання на Тайвані та на Близькому Сході. Причому не тільки не запитавши поради у французів, але навіть не вважаючи за потрібне повідомити Париж. І це при тому, що штаб-квартира НАТО була саме у столиці Франції. Такої зневаги де Голль стерпіти не міг.
Глава Франції направив таємний документ президенту США Ейзенхауеру та британському прем'єру Макміллану, в якому пропонував створити механізм за участю трьох держав для консультацій з найважливіших військово-політичних питань. Але і Британія, і США просто ухилилися від конкретної відповіді. Франція не потрібна була навіть як молодший партнер. І це вкрай обурило її голову.
Шарль де Голль
У 1963 році НАТО вирішило створити Атлантичний флот, озброєний ядерною зброєю. Від Франції вимагалося зробити внесок у його створення, паралельно відмовившись від своїх планів створення наступальних ядерних озброєнь.
Це означало повне підпорядкування держави у військовому плані навіть Англії і втрату шансів відродження країни як держави, має серйозну вагу у світі. Де Голль зрозумів, що якщо повністю слідуватиме американській політиці, то Франції не вдасться відновити велич.
І президент спочатку вивів війська П'ятої республіки з-під підпорядкування керівництва військ НАТО. А потім вимагав, щоб військові частини та управління сил альянсу залишили його країну. Так, у 1966 році Франція покинула НАТО. Але лише у військовому плані: у самій структурі країна продовжила числитися і брала участь у переговорах і повернулася повністю до союзу 2009 року.
Де Голль хотів покинути НАТО через те, що прагнув відродити велич Франції. США та Великобританія не бажали бачити в офіційному Парижі рівного партнера. Втім, звільнення з альянсу ніяк не допомогло зовнішній політиці Франції, і країна назавжди втратила свій світовий статус.
Источник: zefirka.net
