Складне віяло прийшло до Європи з Японії у XVI столітті. Він став неодмінним аксесуаром аристократії. В Азії ж віялом користувалися всі верстви населення, проте воїни його застосовували не тільки як опахал, але і як грізну зброю.
Вважається, що перші бойові складні віяла або тесени (у перекладі з японського «залізні віяла») з'явилися в Японії. Згідно з переказами, до рук майстра Тенджі потрапила кажан. Він ретельно вивчив будову її крила і подібно до створив віяло, яке можна було заховати в чобіт чи рукав одягу.
Тессен є віялом з 8-10 заточених металевих пластин, перетягнутих щільним папером у кілька шарів. Його вага становить не більше 500 грамів, але бували й «полегшені» варіанти 200 грамів. Віяла прикрашали значною символікою: гербами, ієрогліфами з філософськими виразами, зображеннями сонця та місяця. Тесени, як правило, носили за поясом, іноді в чоботі.
Часто самураї найвищих рангів використовували тесени для самозахисту. Меч діставався з піхов тільки у випадку, якщо противник був того ж рівня, що й самурай. Воїни билися тессенами і в складеному, і розкладному положенні. Складене віяло виконувало функції кийка, тому що його основа була металевою, опонент міг отримати серйозні каліцтва аж до летального результату. Самураї тримали віяла у розкладному стані, коли захищалися від дротиків чи навіть меча. Стрілу, звісно, тессен не зупиняв, але міг перенаправити її траєкторію.
Під час бою удари завдавалися у певні точки. Майстри знали, куди треба вдарити, щоб у людини настав параліч, втрата свідомості чи смерть. Самураї завдавали ударів рубом віяла вище або нижче коліна, щоб суперник втрачав рівновагу. Попадання розкритим віялом в область шиї також позбавляли людини життя, тому що пластини на кінцях тессена були ув'язнені, а іноді й оброблені отрутою.
Техніка бою бойовим віялом.
Самурай із тессеном.
Источник: zefirka.net
