До цих міст більше не літають літаки. Сюди не можна купити квиток на поїзд. Люди оминають ці місця стороною. Тільки порожні очниці багатоквартирних будинків нагадують, що колись тут щосили кипіло життя. І лише невеликі групи туристів зрідка відвідують ці місця. У цій статті ми зібрали 7 найбільших міст-примар планети. Чому вони спорожніли?
Гункандзима (острів Хасіма, Японія)
Місто-острів. У XIX столітті на ньому знайшли вугілля і до 1970 року на клаптику суші площею 0,063 км (9 футбольних полів) розташувалися понад п'ять тисяч чоловік-шахтарів. На острові було 30 багатоквартирних будинків, 25 магазинів, школа, 2 лікарні, цвинтар, кінотеатр, бордель, 2 критих басейни та багато іншого.
Місто залишили в 1974 році через виснаження природних ресурсів. Сьогодні на Хасіму водять екскурсії. Самовільне відвідування міста карається штрафом, а для іноземців – депортацією.
Молога (Росія)
Подібно до Атлантиди, в 1941 році Молога пішла під воду. Її поглинуло Рибинське водосховище. Усіх жителів, які налічували тоді понад 6 тисяч осіб, переселили до сусіднього селища Сліп. Найвищі будівлі радянська влада зруйнувала самостійно, інші виявилися змиті чи затоплені.
Періодично водосховище меліє і дахи міських будівель проступають над водою. Місцеві жителі використовують ці моменти та організують для туристів екскурсії.
Хальмер-Ю (Росія)
Привид Крайньої Півночі. Мовчазна пам'ятка колись могутньої радянської держави. Тут добували вугілля. У 1960-х роках чисельність населення становила понад 7 тисяч осіб.
У 90-х роках підприємство виявилося нерентабельним і місто вирішили закрити. Грошей у молодої Росії не було. Провести переселення за світовими стандартами, з виділенням тимчасового та постійного житла, працевлаштуванням та матеріальними компенсаціями, влада не змогла.
До Хальмера просто ввели війська і насильно вивезли все населення до Воркути. Сьогодні місто є полігоном для випробування зброї.
Ткварчелі (Абхазія)
Це жертва збройного конфлікту – грузино-абхазької війни 1992-1993 років. Економіка Ткварчелі базувалася на видобутку кам'яного вугілля. До 1991 року чисельність населення становила 25 тисяч жителів. Сьогодні у місті проживає менше 5 тисяч людей. Порожні більшість будинків.
У роки війни населений пункт опинився в облозі. Відновлювати його не стали. Сьогодні будинки продовжують руйнуватися, а населення стрімко зменшується.
Таварга (Лівія)
У найкращі роки чисельність населення лівійського міста сягала 30 тисяч осіб. Загибель населеного пункту завдала Громадянська війна 2011 року.
Місцеві племена підтримали режим Муаммара Каддафі. Таварга була перетворена на один із опорних пунктів, який мав перешкодити руху повстанців на обласну столицю. Місто піддалося килимовим бомбардуванням НАТО і, зрештою, захоплене революціонерами.
У помсту за наполегливий опір повстанці вирізали частину населення. Решта мешканців бігла до пустелі. Таварга була перейменована на Нову Місурату та оголошена закритою зоною. Досі люди, які намагаються повернутися додому, зазнають арештів і нерідко безслідно пропадають.
Агдам (Азербайджан)
Доля Агдама схожа на Таваргу. Місто стало жертвою Карабахської війни 1992-1994 років. Азербайджанці використали населений пункт як артилерійську базу для обстрілу вірменських позицій. Останні захопили місто штурмом та рознесли його до фундаменту.
Цілих будівель в Агдамі практично не залишилося. Раніше чисельність населення міста перевищувала 30 тисяч жителів. Тепер люди назавжди покинули його.
Прип'ять (Україна)
Знамените радянське місто. За переписом 1985 року його населяли понад 47 тисяч жителів. Прип'ять була не лише містом-атомником, а й важливим торгово-транспортним вузлом.
1986 року всіх жителів евакуювали до сусідніх населених пунктів у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС. До сьогодні Прип'ять залишається найбільшим покинутим населеним пунктом на планеті.
Історія знає приклади, коли за короткий час пустіли більші середньовічні та античні міста. Їхні руїни досі приваблюють мільйони туристів. Однак про них ми розповімо в окремому випуску.
Источник: zefirka.net
