Чому тонкі радянські каски перевершували за якістю німецькі

Друга світова війна стала зіткнення двох систем, двох ідеологій, двох суспільств і, звичайно ж, двох економік. Сьогодні у народній свідомості міцно закріпилося переконання, що синонім слова «німецьке» — це слово «якість». Однак у роки Великої Вітчизняної війни для Третього Рейху все було далеко не так гладко. Якоїсь миті виявилося, що радянські каски перевершують за якістю німецькі. Як же це?

На початку війни німецька каска була чудовою.

Можна скільки завгодно порівнювати характеристики касок різних моделей Радянського Союзу і Нацистської Німеччини періоду Другої світової війни. І радянський сталевий шолом, і німецький Штальхельм постійно розвивалися. Хоча, здавалося б, Stahlhelm був тією ж каскою, що Німеччина прийняла на озброєння ще в Першу світову війну в 1916 році. Ось тільки модифікації в нього були різні, як, власне, й у радянського шолома.

Але далі для Німеччини щось пішло не так.

Німецька каска модифікувалася як мінімум у 1918, 1933, 1935, 1940, 1942, 1944 та 1945 роках. Радянський Сталевий Шолом змінювався у 1936, 1937, 1938, 1940 роках. Якщо порівняти моделі радянського шолома 1940 та німецького шолома 1940 року, то виявиться, що вони в цілому однакові. Правда смуга вразливості у німецької каски в лобовій частині все-таки більша і становить близько 6-7 см, тоді як у радянського шолома вона лише 9 мм. При цьому товщина металу у касок плюс-мінус можна порівняти.

Проблеми на фронті та проблеми з поставками зробили свою справу з економікою Рейху.

Головна відмінність німецьких касок середини і другої половини Другої світової війни полягає в тому, що німці були змушені постійно спрощувати процедуру їхнього виробництва і використовувати менш якісний метал для їхнього виробництва. У результаті, вже до 1944 року новий сталевий шолом вермахту був досить жалюгідне видовище. Продиктовано це було не тим, що німці не могли зробити якісно, а тим, що їм банально нахопило ресурсів.

З кожним роком все більше економилося на виробництві.

Ще краще нестача ресурсів для промислового військового виробництва відчувалася на танках. Одні й самі моделі бойових машин, випущені на початок Великої Великої Вітчизняної війни і після 1942 року, разюче відрізнялися складністю і якістю свого бронювання. А причина все та ж – нестача якісної сировини. Відповідно численні «модернізації» каски в роки війни були продиктовані необхідністю постійно здешевлювати її виробництво.

У результаті якість касок сильно просіла.